З першого дня повномасштабного вторгнення РФ в Україну харків’янка Ліліана Семенюта розвішувала біля метро «добрі новини». Короткі записи на папері в клітинку: «Харків живий» або «Незабаром весна». Вона продовжує це робити і зараз, а ще збирає листи від харків’ян в евакуації, переселенців та іноземців.

Перше повідомлення на кав’ярні біля станції метро «Пушкінська» Ліліана повісила 24 лютого.
«24-го я повісила «Харків живий, до весни залишилось 5 днів». Гарна новина ніяка більше в голову не приходила», — згадує Семенюта.
Я відчувала, що це так недоречно, так соромно, це так якось незвично»
«Усюди всі носяться: діти, валізи, сіль, сірники, цукор. А тут я з гарними новинами. І перший час я їх розвішувала так, щоб ніхто не бачив», — говорить харків’янка.
Люди, які бачили оголошення, дивувалися, згадує Ліліана: «Проходить жінка, подивилася. Каже: так, зламані духом програли. А коли хтось не зламаний, то він переможець. Думаю, дійсно!»
«Добрі новини» Ліліана робила 100 днів, допоки хтось не повісив на вікні з її оголошеннями лист підтримки: «Напиши і залиш тут лист підтримки любому Харкову».

«І ніхто не писав. Думаю, невже нікому не треба? А потім приходжу — клас. Харків не здається», — говорить Семенюта
Після того, як Ліліана написала, що збирає листи у соцмережах, люди почали писати. Так з’явився лист від японця, який приїхав у місто як волонтер. Пишуть переселенці.
Ось один з листів: «Місто народження, безтурботності, мого дитинства, юності та зрілості. Моїх найтепліших мрій та спогадів. У цей непростий для тебе час ти не на самоті. Я з тобою своїми думками, молитвами і серцем».
Ліліана каже: робить це перш за все для себе, щоб відволіктися. Друга причина: дати харків’янам позитив.
«Для мене важливо, щоб були гарні новини. Щоб людина розуміла, що є надія. Щоб людина розуміла, що вона не одна»

«Люди заборонили собі радіти. Не забороняйте! Коли ви забороняєте собі радіти, перемагають рашисти», — каже жінка.
Ліліана продовжує збирати листи для Харкова і зараз. Хоче, щоб їх було багато. І шукає закрите приміщення для розміщення листівок, щоб вони не вигорали на сонці, не намокали під дощем і усі охочі могли залишити свого листа.
Є лист для Харкова і від моєї правнучки Алексії з Берліна. Вона накрила Харків веселкою, яка не пропускає жодних снарядів.

А я маю думку, що прийде час і ці “добрі новини” буде видано окремим альбомом. І буде цей альбом безцінним спогадом. Готова допомогти Ліліан у цій добрій справі.

Джерело:

https://suspilne.media/

Сьогодні у День Захисників та Захисниць в ХАІ вшанували пам’ять тих, хто віддав найдорожче — своє життя — за свободу й мирне небо України.
Керівництво університету, декани, викладачі, співробітники та студенти зібралися разом, аби схилити голови перед тими, кого забрала ця клята війна.

На сьогодні їх 71… Старшому було 65 років, а наймолодшому — Дані Запішному, всього сім… Його сестричці Діані — 12…
Сьогодні вони всі моляться за нас з небес, а благословенна пам’ять про них назавжди залишиться в серцях поколінь…
Світла пам’ять, низький уклін… І наша молитва….

Alexandr Kushnarenko
Дуже щемливе фото… Коли підносили квіти, бачив як тихо віталися і посміхалися своїм друзям… Емоції важко передати…

Джерело:

https://khai.edu/ua/news/

НА ЗГАДКУ ЛЕЛЬКИ — роковини


З Лелькою — Ольгой Кудряковой ми були разом в будзагоні “ХАI-67” — штукатурили 2-й поверх 8-го гуртожитку, розкидали гравій на даху, працювали на 13-ому цегельному заводі, щоб ХАІ отримував цеглу.
Потім в одній кімнаті 5-го гуртожитку мешкали до випуску.
Лелька приїхала в ХАІ з міста Жданів (Маріуполь). Ростила її опікуна -  мамина фронтова подруга, яка працювала листоношею.
У 2007 року Лелька з онуками приїхала до нас у Феодосію.
До приїзду Лельки що-ранок в нас починалося з риторичного питання чоловіка: А правда, що у Феодосії є море? Ми вже не перший рік переводили відпускні дні та гроші в ремонт будинку, що дістався у спадок .
Приїхала Лелька і почалося “літо це маленьке життя”.
Пляж і море це мало…
Генуезька фортеця, галерея Айвазовського, музей Гріна, відкриття готелю “Пурпурові вітрила” з вечерею під саксофон, конкурс малюнків на асфальті на День міста, відвідування флагмана Військово-Морських сил України фрегата “Гетьман Сагайдачний” на День Військово-Морського флоту , похід на Коктебель стежкою Волошина по горах, що ніби зійшли з акварелі Максиміліана…

День знань — це дуже важливо свято!
Я ніколи не втомлюся повторювати те, що говорила своїм дітям, онукам, а тепер і правнукам:
всі, хто йде вчитися, пам’ятайте — вчителі дають знань всім однаково, але… кожен бере своє…
Беріть більше — знадобиться!

Сьогодні перший дзвоник пролунав для одинадцятикласників Аерокосмічного ліцею ХАІ. Свято проходило у форматі онлайн.
Звучали слова вітання від директорки ліцею Неоніли ВОЛКОВОЇ — «Дорогі ліцеїсти, шановні вчителі, батьки, гості! Не дивлячись на буремні роки війни, ми вистояли.
Величезними зусиллями зберегли колектив, кращі традиції і навіть впроваджуємо все нові і нові інновації. На цей час нас надихає наше неперевершене, найкраще в світі місто герой — Харків, а також наш любимий Університет ХАІ. Сьогодні в День знань я щиро вітаю усіх присутніх із початком нового навчального року! Цей день — символ єдності поколінь, прагнення до мудрості й віри у світле майбутнє.
Сьогодні для Вас, дорогі ліцеїсти, пролунає «останній перший» дзвоник, який сповіщає про початок самого відповідального ліцейського навчального року. Бажаю Вам — наполегливості та успіхів у навчанні, пам’ятайте: знання — це сила, яка допоможе вам здійснити свої мрії і бажання та знайти власний шлях у житті. Хай завжди Вам щастить!»
До поздоровлень доєднались батьки, вчителі, випускники різних років. Дуже зворушливо вітали дітей і співробітники університету.
Було неймовірно приємно, що вихованці ліцею демонстрували багато своїх творчих номерів. І як зазвичай, за традицією в кінці свята пролунав Гімн ліцею, який сповістив про початок нового навчального року. Лише спільними зусиллями ми зможемо виховати успішне покоління і будувати світле майбутнє нашої країни. Бажаємо батькам, вчителям радості та гордості за своїх дітей! Нехай цей рік стане для всіх нас роком миру, добра та нових звершень!

Як хайовець вітаю усіх, хто тримає небо — військових льотчиків, цивільних авіаторів, інженерів і всіх, хто творить нашу авіацію!