ХАРКІВ, 07.03.26В цій школі навчалися мої діти, у будинку поряд зі школою жили мої друзі, у кіоску поряд із дорогою купували овочі…
Аварійно-рятувальні роботи у Харкові тривають: відомо про 10 загиблих, ще 16 людей травмовані
ПОГРІБНА Ліда:
Сьогодні Харківське небо плаче…
КЛЯТА ВІЙНА…
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ НЕВИННИМ ЖЕРТВАМ!
НЕМА ПРОЩЕННЯ!
ПРОЛЕСКОВСЬКИЙ Дмитро, випускник 2013 року
Дмитро народився в селищі Нижньогірський в українському Криму.
Навчався там у навчально-виховному комплексі «Школа-гімназія» №3.
Потім закінчив Національний аерокосмічний університет імені Миколи Жуковського «Харківський авіаційний інститут».
Волонтерив у Ukrainian Bat Rehabilitation Center. Боровся проти незаконних вирубок у Харкові, підтримував організації, що опікуються охороною тварин.
Працював у сфері ІТ.
З 2022 року жив із родиною на Львівщині.
Коли почалася повномасштабна війна, Дмитро вирішив стати на захист України.
Приєднався до складу 4-ї окремої танкової бригади імені гетьмана Івана Виговського ЗСУ.
Як радіотелефоніст виконував важливі завдання, пов’язані з координацією бойових підрозділів.
Указом Міністра оборони України за особисту мужність, виявлену під час виконання бойових завдань, був нагороджений нагрудним знаком «За зразкову службу».
Військовослужбовець Дмитро Пролесковський загинув 11 січня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Воїну був 31 рік.
Поховали Дмитра у Львові на Личаківському цвинтарі.
У нього залишилися дружина, брат та батьки.
Сергій Мокренюк:
Ми маємо згадувати імена кримців, що віддали своє життя за Нашу Свободу, за Нашу можливість жити, за можливість бути нашій Державі.
Ми маємо постійно згадувати їх імена, що б пам’яти їх, пам’ятати ціну, яку наразі платить наш народ, щоб жити вільно.
Ми маємо вшановувати їх подвиг, вчити наших дітей прикладами честі, гідності та хоробрості з життя наших полеглих побратимів та посестер.
Слава Героям!
Слава Україні!
Полеглим Честь!
Ось імена тих кримців, що полягли у цій війні:
… Білогірський район: … Дмитро Пролесковський,
«Нещодавно ми втратили друга, вірного прихильника кажанів і природи в цілому. Дмитро Пролесковський пішов добровольцем до лав ЗСУ та загинув на війні, захищаючи нас від російських окупантів. Він був дуже сміливою людиною з чіткою громадянською позицією. Разом з дружиною Дашею боровся проти незаконних вирубок у Харкові, підтримував організації, що опікуються охороною тварин, сортував сміття. Дмитро та Даша були одними з перших волонтерів нашого Центру, з того часу багато допомагали в реабілітації рукокрилих взимку та випускали врятованих тварин з нами навесні. Так боляче, що війна забирає найкращих своїх громадян, котрі могли б ще багато корисного зробити для суспільства», – написали в організації Ukrainian Bat Rehabilitation Center.
Yurii Gerton
Працював з ним, аж не віриться … Героям Слава!
КЛЯТА ВІЙНА…
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ТОБІ, ВОЇНЕ!
НИЗЬКИЙ УКЛІН ВІД УСІХ УКРАЇНЦІВ!
Джерело:
https://khai.edu/ua/news/
https://memorial.ua/donate
crimean.in.ua
https://www.linkedin.com/
Вітання ГАЛУНЕНКА О.В. — 80 років!
Він навчив «Мрію» літати!
01.03.2026 відзначає 80-й день народження легендарний авіатор України- Олександр Галуненко!
Саме Олександр Васильович Галуненко командував екіпажем, який вперше підняв у небо унікальний літак АН-225 «Мрія» – найбільший і наймогутніший транспортний літак, який став символом України!
Його ім’я занесено до Книги рекордів Гіннеса як автора понад 200 авіаційних рекордів та надскладних випробувальних польотів.
Вітаємо з ювілеєм – Героя України, кандидата технічних наук, льотчика-випробувача Авіаційного науково-технічного комплексу імені О. К. Антонова, помічника генерального конструктора з льотних питань,
члена Погоджувальної ради ГО «Рада з екологічної безпеки» -
Галуненка
Олександра Васильовича!
Шановний Олександре Васильовичу!
Від імені нашої організації прийміть слова глибокої шани і поваги та наші щирі вітання з нагоди Вашого дня народження!
У цей день Ваша зірка ще раз яскраво знаменує народження видатної і непересічної особистості, досвідченого і талановитого фахівця, знаного вченого, представника наукової і технічної еліти України.
Наша держава завжди була багатою на людей, чиїми натхненням, мудрістю та виваженістю рішень будується підґрунтя для її подальшого розвитку та процвітання. Кожна людина є неповторна, але особливими щедротами – гострим розумом та багатьма визначними талантами наділені лише обрані і серед них є – Ви!
Ми пишаємось, що нам поталанило мати честь співпрацювати з Вами.
Тож, у цей святковий день ми бажаємо Вам здоров’я, щастя, достатку та родинних гараздів! Бажаємо ще довгі роки мати добру наснагу черпати сили в служінні України та мати бажання та змогу передавати свій досвід нащадкам.
Зичимо Вам оптимізму, родинного тепла та затишку, натхнення й невтомності, здійснення всіх мрій і сподівань. Нехай Ваші найкращі якості – мудрість і виваженість, діловитість і розсудливість, людяність і порядність, цілеспрямованість, відданість справі, високий професіоналізм – стануть запорукою успіху та нових досягнень.
Миру, злагоди, любові та процвітання Вам і Вашій родині!
Зі святом!
Нехай небо завжди буде мирним, а мрії — здійсненними! Україна з нетерпінням чекає, коли «Мрія» стане на крило!
Джерело:
https://www.facebook.com/orekhov3274
ВОЛЯК Сергій, випускник 6-го факультету 1998 року
Сергій народився у Харкові 23 січня 1975 року.
З самого дитинства Харківський авіаційний був частиною його життя…
У 1994 році поступив до ХАІ, який закінчив у 1998 році за спеціальністю «Економіка й управління в машинобудуванні» за кваліфікацією інженер-менеджер.
Доброволець. Офіцер. Старший лейтенант, командир стрілецької роти в/ч А4454.
Військовослужбовці цієї частини брали участь у бойових діях на Донецькому напрямку, включаючи такі населені пункти, як Вугледар та Петропавлівка.
1 листопада 2022 року біля села Павлівка Волноваського району Донецької області Сергій Воляк повів своїх бійців у бій.
У свій останній бій…
На жаль, дуже мало інформації…
Вклонимося батькам — хайовцям:
мама — Олена Олександрівна Воляк — викладач ХАІ, заступник декана,
батько — — Микола Ілліч Воляк — випускник другого факультету ХАІ 1973 року, викладач і завідувач лабораторії кафедри теорії авіаційних двигунів.
КЛЯТА ВІЙНА…
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ТОБІ, ВОЇНЕ!
НИЗЬКИЙ УКЛІН ВІД УСІХ УКРАЇНЦІВ!
Джерело:
https://khai.edu/ua/news/
https://www.google.com/
24 лютого — Річниця Незламності України24 лютого 2026 року – четверта річниця початку повномасштабної війни, і цей день залишиться назавжди не тільки в історії, але і в пам’яті кожного українця.
24 лютого 2022 року назавжди розділило життя українців на “до” та “після”. Цього дня, три роки тому росія розв’язала повномасштабну війну проти України. Цей напад став кульмінацією загарбницької війни, яку ворог розпочав проти нашої держави ще 11 років тому.
…І вже чотири роки війни – великої, важкої, визвольної… Війни, яка торкнулася кожного… 1461 день сповнених страждань, страшних випробувань, втрат, розпачу, розлук… 1461 день мужності, незламності, героїчного спротиву….
І впродовж кожного з цих 1461 днів, наші Захисники та Захисниці на межі людських можливостей роблять все, щоб ворог не досяг своєї мети, наближає нас до Перемоги.
Щиро дякуємо Вам мужні українські Воїни за кожен світанок і за кожен вечір. Дякуємо Вам за Вашу незламність та мужність, сміливість та стійкість.
Джерело:
https://znayshov.com/
ПРИЛЕПО Віктор, випускник 5-го факультету 1970 року
В год защиты Олейником докторской приехал в Рыбачий во время их конференции. Поскольку ехал с Лешей из Симферополя на одной маршрутке, то мы и поселились вместе.
В разговорах я упомянул Леше, что зимой вспоминал его давнее:
В лесу легко найти друга, особенно, если лес тамбовский.
Это изречение я вспомнил, когда за кои-то годы вышел на лыжах в лесопарк и неожиданно в течение какого-то часа поочередно пообщался с ребятами-туристами из ХПИ (незнакомыми ранее, но нашлись и общие знакомые), затем с пробегавшим со Швейцарии Д. Ф. Симбирским, потом встретил нашего технического директора, тоже на лыжах.
И такими словами Олейник в давнем всесоюзном телевизионном КВНе, когда был капитаном команды ХАИ (а КВН был еще, действительно, клубом веселых и находчивых с конкурсами-экспромтами), начинал рекламировать тайгу, доставшуюся по условию задания: стоя спиной к карте, ткнуть указкой и рекламировать то место, куда попал указкой. На что Леша упомянул, что еще и “в жизни” применял этот прием с указкой. На экзамене по военке преподаватель попросил показать какой-то лючок на самолете (на том, что у корпуса К-2 стоит). Иду, мол, с указкой вдоль самолета и по реакции ребят понимаю, что только что прошел этот самый лючок. Тогда делаю эффектный выпад назад в этот лючок указкой, как шпагой, по всем правилам, с отведением согнутой левой руки: “Ап-п! Вот он!”
И еще спустя столько лет надиктовал их вопросы на конкурсе-разминке, где у хаевцев правильный ответ давал Мальчик-Эталончик:
Упростить выражения:
1. Завершение движения по каналу с сечением замкнутого контура с интенсивной потерей в конце первоначального качества.
Ответ Мальчика-Эталончика: вылететь в трубу.
2. Завершение движения в направлении утепленного гидроизолятора.
Ответ: сесть в калошу.
Усложнить выражение:
Глокая Куздра штеко будланула бокра и курдячит бокренка.*
Ответ:…курдячит двух бокренков.
А когда Леша мог оторваться от дел конференции, то мы ходили на пляж втроем с Толиком Гольцовым (тогда из г. Орла), при этом Олейник вел нас через базарчик, чтобы мы угостились винами у Мустафы, вечером гуляли по набережной и беседовали.
*ОЛЕЙНИК Н.А.:
Эту оригинальную фразу придумал ученый-языковед Л.В. Щерба доказывая, что можно выразить смысл ситуации даже непонятными словами, если все грамматические правила соблюдены – корни всех слов данной фразы выдуманы, а суффиксы и окончания настоящие. Эта фраза легла в основу лингвистического конкурса «Глокая куздра» и, благодаря команде КВН ХАИ, попала и в КВН.
Джерело:
Книга Н. Олейник “Есть ли жизнь за моторным корпусом», 2009
Фото команди КВК С. Глущенко (реставрація за допомогою ШІ)
PS З Днюхой, Леха!
… Всю Землю Ты оставил мне…
Но без Тебя она мала…
(французский фильм)