МРІЇ І НЕБО
Людина ніколи не розлучалася з думкою про польоти.
Удосконалюються технології виготовлення літальних апаратів, їхні конструкції і все, що необхідно для переміщення в повітрі. Авіамоделі на радіокеруванні винайдено давно, і прихильників цього захопливого заняття стає все більше. У сучасних умовах технічного прогресу для польотів використовуються моделі радіокерованих літаків, вертольотів, квадрокоптерів, а також іншої техніки. Любителі такої техніки й авіатори вміють не тільки керувати габаритними моделями реальних літаків, але й складати їх і навіть тюнінгувати.
Чотири роки тому я захопився авіамоделізмом і був трохи здивований великою кількістю таких самих, як я, людей. Вони багато часу приділяють удосконаленню авіамодельної техніки. Серед них – колишні випускники ХАІ, і всі вони – просто закохані в небо люди. Цих людей об’єднує Харківський аероклуб ім. В. С. Гризодубової Товариства сприяння обороні України. Основний аеродром розташовано в селищі Коротич, де регулярно проводяться тренування, зустрічі, змагання з різних повітряних видів спорту. Такі змагання проводяться по всій території України – у Вінниці, Києві, Полтаві, Чернігові, Умані, Одесі, а також за кордоном – в Австрії, Польщі, Словенії, Німеччині, Нідерландах та ін.
Минулого року я брав участь у змаганнях у Вінниці з моделлю «Брістоль “Скаут С”» у класі моделей копій. Цей літак колись розробила фірма «Брітіш енд Колоніел Ейроплейн Ко» (http:// ww1.milua.org/AwBrisTScout.htm). Він піднявся в повітря в лютому 1914 року. Цей літак мав дуже високі якісні характеристики, і його було використано під час Першої світової війни у Франції. З цією моделлю мені пощастило зайняти почесне восьме місце.
Після проведення змагань колеги запропонували побудувати модель літака ХАІ-19, складеного в студентському конструкторському бюро Харківського авіаційного інституту. У створенні прототипу цього літака брали участь студенти, що мали певний запас знань з авіаційних дисциплін. Деякі продовжують роботу в СКБ ХАІ й сьогодні. Це Борис Вірський, Віталій Сбойчаков, Віктор Люшнін. Вони надали опис і деяку документацію з виготовлення літака (наприклад, «Пособие конструктору легких самолетов любительской постройки» авторов В. П. Люшніна, А. В. Олефіра, Л. А. Малькова).
Мені знадобилося не дуже багато часу для створення моделі літака ХАІ -19 (на фото – модель прототипу, побудованого 1961 року). На мою думку, це дуже вдала схема літака. Проведено льотні випробування цієї моделі. Прототип літака стійко тримається в повітрі, виконуючи комплекс фігур вищого пілотажу, необхідний для цього типу моделей. Польотна маса моделі разом із літійполімерним акумулятором ємністю 2250 мА/год становить 1600 г. Час польоту – 15–20 хвилин при швидкості вітру 2–3 м/с.
Отже, модель готова. Випробування проведено. З нетерпінням чекаю змагань.
ДЯКУЮ хайовцю ГЛУЩЕНКО Сергій за допомогу з фотографіями.
Джерело:
https://khai.edu/files/uploads/gazeta/xai_za_aviakadry_1_2016.pdf






























Я. Люшнин В.П. Ответ Леониду Турко. В СКБ было построено всего четыре АВП. Они были построены в разные годы. Руководили тоже разные люди. АВП-1(первый в Украине) Руководили три дипломника: Криков, Джелали и Рубцов. АВП-2 (для экспериментов) и АВП-3 (камышеуборочный). Руководил Ргшетников В. Неизменным участником при постройке был Боря Вирский. Наконец АВП-4 (исследование устойчивости). Спроектировал Мисан Леонид. А вот изготовлением и проведением экспериментов занимались Вирский Б. и Пильник А. Кого назвать руководителем трудно. Наверно все три. Таков ответ и привет Леониду Турко.
Дякую