ХАРКІВ. 23.01.2024.

КОСТЮКОВ Євген, випускник 3-го факультету
ХОРОЩАК Катерина, студентка 5-го курсу 3-го факультету

З новин:
“Російські війська завдавали ракетних ударів по Харкову 23 січня 2024 р. тричі – спершу о 04:00, а потім близько 07:10 та 22:00.

За словами керівника обласної військової адміністрації Олега Синєгубова, 23 січня була одна з найбільш масованих ворожих атак на місто, починаючи з 2022 року. Зафіксували запуск понад 15 ракет типу С-300, Х-22, Іскандер.

Постраждали понад 70 людей, 10 – загинули. Наразі в лікарнях міста 25 людей. Зокрема, дві жінки – у важкому стані, одна дитина – у середньому.”


Євгена КОСТЮКОВА, випускника 318 групи ХАІ, упізнали за експертизою ДНК після удару по приватному сектору в районі селища Жуковського.
ДНК-аналіз встановив особу — невпізнаного чоловіка, пише керівник слідчого управління Нацполіції на Харківщині Сергій Болвінов.
Загиблий працював водієм таксі, йому було 38 років.
«Ще зранку цей чоловік допомагав своїм сусідам забивати вікна, які винесло після першого прильоту, а близько 7:20 вийшов з дому на подвір’я та потрапив під обстріл», — каже Болвінов.

Скоріше за все чоловік встиг сісти в автомобіль і виїхати з гаража, коли стався вибух. Ракета поцілила в землю, біля машини, «а жертва опинилася в самому епіцентрі».
На місці знайшли 15 фрагментів тіла, каже поліцейський.
Коробку передач від його автівки знайшли на даху сусіднього гаража».


Катерина ХОРОЩАК, студентка 353 групи 3-го факультету, міс СУЛА 2020 року. Загинула близько 7.20 ранку 23 січня 2024 року під час ракетного удару по селищу Жуковського. Ракета Х-22 влучила прямо в квартиру Катерини.

Катерині був 21 рік.
Її хлопця та одногрупника Костянтина Кобзєва у критичному стані з опіками та важкими травмами кінцівок через декілька годин дістали з-під завалів (хлопцю ампутували ногу).


«Із Катею разом навчалися, готувались до конкурсів, жили в одному гуртожитку. Вона була чарівна…», – написала знайома дівчини, Катерина Беберіна.

КЛЯТА ВІЙНА…
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ НЕВИННИМ ЖЕРТВАМ!
НЕМА ПРОЩЕННЯ!

Джерела:

https://khai.edu/

https://fakty.com.ua/

https://memorial.ua/

https://mediaport.ua/

https://www.bbc.com/

 ХАІ -19. ЦІКАВІ ФОТО

ХАІ-19 — це легкий спортивний літак, створений у 1961 році в Студентському конструкторському бюро (СКБ) Харківського авіаційного інституту.
Головним конструктором був керівник СКБ Валерій Решетников.
Літак збудували за рекордні три місяці, використовуючи деталі попередньої моделі ХАІ-17.

ЦІКАВІ фотографії від ГЛУЩЕНКА Сергія, випускника ХАІ 1975 року .

 КРІВЧЕНКО/ВОЛОШКО Лариса, випускниця 3-го факультету 1972 року

Є друзі, з якими можна довго не бачитися, але … завжди відчувати їх поруч.
Це я про мою одногрупницю, подругу, яка завжди прийде на допомогу, про мою свідку на весіллі .
Зараз вона вʼяже не лише сітки для захисників, а й вишиває

 АПП — 2

АПП-2,
сконструйований Решетниковим Валерієм для збирання очерету — попередній варіант.
Було збережено принцип роботи АПП-1, який уперше в Україні побудували три студенти ХАІ як дипломний проєкт: КРІКОВ Юрій, ДЖЕЛАЛІ Володимир, РУБЦОВ Віктор, але конструктивне виконання було іншим.

Відео зробив ГЛУЩЕНКО Сергій:
Була в моєму архіві та ХАІ стара фотографія випробування АПП-2.

Спочатку я її пропустив через ШІ — покращив і колоризував фото.

А потім дав ШІ промт (завдання) зробити динамічне відео.
Після 3-5 варіанта отримав приблизно те, що хотів.
Довелося пояснювати ШІ, що таке повітряна подушка.

Від ШІ:
Сергій ГЛУЩЕНКО — відомий випускник Харківського авіаційного інституту (ХАІ), фотограф, хронікер і багаторічний керівник легендарного фотоклубу ХАІ.
Завдяки його роботі було створено масштабну візуальну фото- та відеоісторію інституту, що охоплює кілька десятиліть.

Ключові факти біографії та діяльності:
• Навчання в ХАІ: Закінчив 2-й факультет у 1975 році.
Серйозно захоплювався фотографією ще до вступу у виш.
• Фотоклуб ХАІ: Очолював інститутський фотоклуб у 1970-х роках. Під його керівництвом клуб організовував масштабні виставки, фіксуючи студентське життя, будзагони, свята (включно з Днями ХАІ) та знакові міські події Харкова.
• Кіно- та фотохроніка: Брав активну участь у створенні архівних відеоматеріалів та документальних фільмів про інститут. Наприклад, брав участь у зйомках робочих матеріалів до фільму «Захопленість» (рос. «Увлеченность») та стрічки про дельтапланеристів ХАІ «Романтики неба».
• Історична спадщина: Його улюбленим інструментом була панорамна камера «Горизонт». Величезний архів знімків Сергія Глущенка сьогодні є головним джерелом історичних кадрів про «золоту епоху» ХАІ 1960–1980-х років (ректор М.А. Масленников)

 ТВОРЦІ АПП ХАІ

ЛЮШНИН Віктор, випускник 1-го факультету 1962 року, провідний співробітник та ветеран СКБ ХАІ, провідний розробник літака ХАІ-20, фахівець з АПП, старший науковий співробітник ХАІ.

У СКБ було побудовано всього чотири АПП (апарати на повітряній подушці).
Вони були створені в різні роки.
Керували теж різні люди.

АПП-1 (перший в Україні),1960-1962.
Керували троє дипломників: КРІКОВ Юрій, ДЖЕЛАЛІ Володимир та РУБЦОВ Віктор.

АПП-2 (для експериментів), 1962 та АПП-3, (очеретозбиральний),1963-1964.
Керував РЕШЕТНІКОВ Валерій.

Незмінним учасником під час побудови був Боря ВІРСЬКИЙ.

Нарешті, АПП-4 (дослідження стійкості),1964-1968 .
Спроєктував МИСАН Леонід.
Відмовилися від осьового компресора і перейшли до застосування відцентрового вентилятора.
Виготовленням та проведенням експериментів займалися ВІРСЬКИЙ Борис та ПІЛЬНИК Олександр.

ДЯКУЮ:
Хайовцу ВОРОБЙОВУ Андрію за спілкування з Люшніним В.П.
Хайовцу ГЛУЩЕНКО Сергію за фотографії.

 Геннадій Дмитрович Симбірський, випускник 2-го факультету 1981 року

• Статус: Доцент кафедри інженерії програмного забезпечення ХАІ.
• Діяльність у ХАІ: Пішов стопами батька і все життя присвятив рідному інституту. Студенти та колеги знали його як неймовірно доброго, інтелігентного та відданого своїй справі викладача.
Навесні 2022 року, попри масовані обстріли Харкова, він пішки ходив до університету, щоб проводити онлайн-заняття.
• Трагедія: Життя Геннадія Дмитровича трагічно обірвалося 24 липня 2026 року. У віці 65 років він загинув на трасі поблизу П’ятихаток під Харковом внаслідок удару російського FPV-дрона на оптоволокні.

Батько: Дмитро Федорович Симбірський

• Статус: Відомий радянський та український учений, доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії СРСР.
• Діяльність у ХАІ: Багато років очолював кафедру 203 «Двигуни авіаційних літальних апаратів».

• Спеціалізація: Був видатним фахівцем у галузі термоміцності, діагностики стану та температурних режимів газотурбінних двигунів (ГТД). Під його керівництвом зросли покоління авіаційних інженерів.
• Пам’ять: Помер у віці 90 років у лютому 2024 року.

Мати: Леся Міновна Симбірська

• Статус: Радянський і український науковець, кандидат технічних наук, фахівець у галузі дорожньо-будівельних машин, інформаційних систем та технологій.
• Походження та переїзд: Родом із Києва (у дівоцтві або за документами згадується як киянка). Наприкінці 1958 року переїхала до чоловіка в Харків.
• Спеціалізація: Будівельні та дорожні машини, дослідження важкої спеціальної техніки та механізмів її повороту.
• Викладацька діяльність: Сімбірська активно брала участь у масштабному впровадженні перших обчислювальних засобів у навчальний процес ХАДІ. Кандидат технічних наук Леся Мінівна Сімбірська стояла біля витоків створення кафедри автоматики в Харківському автомобільно-дорожньому інституті.
• Оточення: Колеги та друзі родини згадували Лесю Мінівну як неймовірно начитану, інтелігентну та гостинну людину, яка збирала навколо себе творчу та наукову інтелігенцію Харкова. Вона вільно володіла українською мовою та трепетно ставилася до культури.

КЛЯТА ВІЙНА…
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ НЕВИННИМ ЖЕРТВАМ!
НЕМА ПРОЩЕННЯ!