Частина 5.
КАК — клуб авіаційного конструювання під керівництвом Анатолія Бараннікова виник у ХАІ у 1972 році із однодумців які прагнули літати на своїх планерах .
Сергій Пархоменко, випускник 1-го факультету 1989 року, створив дуже корисний та цікавий Тelegram — канал “СКБ ХАИ (история, техника)“. А ще Сергій зберіг буклет, присвячений 10 рокам Клубу авіаконструювання, і завдяки цьому ми маємо можливість почути самого Анатолія Бараннікова про літальні апарати КАК.
З буклету:
…Ще у 1972 році група ентузіастів розпочала роботу над створенням простого і надійного літального апарату для масового застосування в самодіяльних технічних колективах. І не було тоді досвіду, часом не вистачало знань. Але запал, натхнення і спрага літати виявилися найбільш благодатним ґрунтом для вміння. Йшли роки, в групу приходили все нові й нові ентузіасти: студенти, молоді співробітники інституту та навіть слухачі підготовчого відділення. Поступово група перетворилася на своєрідний творчий клуб авіаційного конструювання. Це наш КАК — любовно називали його студенти…”
Після того, як у 1975 році піднявся у повітря перший планер БРО — ДПК, Баранніков за словами Наталії Лавровій поставив перед КАКовцями мету: створити просту і надійну машину, придатну для масового навчання пілотажу.
Про Наталію Лаврову…
У ії долі найповніше висловилося те, за що так боровся Баранніков. Ще у школі вона зрозуміла, що без авіації їй просто нецікаво жити. У 1972 році, коли засновники майбутнього клубу тільки приступали до реалізації своєї ідеї, вона приїхала до Харкова вступати в інститут, подала документи на літакобудівний і… провалилася — недобрала одного бала. Варіанти за іншими інститутами вона відкинула і пішла працювати посудомийкою до студентської їдальні, щоб бути зарахованою на вечірній факультет ХАІ. Два роки: в день кухня, а ввечері заняття, КАК. Двічі на тиждень їздила поїздом до Білгородського аероклубу (у Харкові льотного клубу на той момент не було), літала, змагалася і стала першорозрядницею. Потім за відмінне навчання їй дозволено було перейти на денну форму навчання.
Але головним було те, що вона знайшла справжніх друзів і однодумців, які мріяли побудувати “свій літак” і відразу з головою занурилися у справи та турботи клубу.
Працюючи під керівництвом Бараннікова по будівництву “Коршуна”, вона поставила за мету: спроектувати, а потім разом із колегами побудувати швидкісний мотопланер для другого та третього року навчання.
У 1980 році з’явився ХАІ -35 “Ентузіаст”.
З буклету:
НАВЧАЛЬНИЙ МОТОПЛАНЕР “ЕНТУЗІАСТ”
Призначений для будівництва та застосування як навчально-тренувальний мотопланер. Створено в Харківському авіаційному інституті ім. М.Е. Жуковського. Проект мотопланера є дипломною роботою Лаврової Н. Побудований в 1980 році колективом у складі: Сілюков В., Александров С., Хомич А., Москаленко А., Паулаускас В., Галас І., Лоскан В., Ковальов С., Микитенко А., Смілянський І., Цигульська Г., Козлов В. та інші під спільним керівництвом Бараннікова А. О.
Перший безмоторний політ здійснено льотчиком Лаврової Н.Д. 24 серпня 1980 року.
Перший моторний політ здійснено льотчиком Баранніковим А.О. 2 серпня 1981 року.
У випробуванні мотопланера брав участь професійний льотчик-випробувач Хадєєв Р.Г.*
Мотопланер Ентузіас спроектований та побудований з урахуванням досвіду, отриманого при створені та експлуатації мотопланерів типу “Коршун”. Був задуманий як базовий варіант для сімейства мотопланерів цього типу.
Мотопланер “Ентузіаст” дерев’яної конструкції із частковим застосуванням композиційних матеріалів. Оснащенный двигуном 30”, створеним на базі човного мотора “Вихор-30” потужністю 24 квт (30 к.с.).
Побудований в одному екземплярі. Експлуатується у мотопланерній секції ХАІ як тренувальний мотопланер. До кінця 1982 року успішно виконано 40 польотів.
Конструкція мотопланера “Ентузіаст” отримала позитивну оцінку генерального авіаконструктора О.К. Антонова.
ОСНОВНІ ТЕХНІЧНІ ДАНІ МОТОПЛАНЕРА “
Розмах крила,м 10,0
Довжина,м 5,4
Площа крила,кв.м 11,0
Подовження крила 9,1
Профіль крила Р-П-14%
Маса порожнього мотопланера,кг 200
Маса злітна (максімальна),кг 290
Навантаження на крило,кг/кв.м до 26,5
Максимальна швидкість горизонтального польоту,км/год 100
Посадкова швидкість,км/год 60
Мінімальна швидкість зниження,м/сек 1,5
Скоропідйомність,м/сек 2,0
Аеродинамічна якість 14
при швидкості польоту,км/год 70
Довжина пробігу,м 100
Потужність двигуна,квт (к.с.) 23 (30)
при оборотах гвинта, об/хв 5000
Діаметр гвинта/крок гвинта,м 1,05/0,49
Запас палива,л 7,5
Час моторного польоту,хв 40
Лаврова Наталія:
Наш клуб КАК часто дорікали зайвій романтиці. Мовляв у гонитві за гострим и відчуттями ми забуваємо, що авіація — справа дуже серйозна. А здається, захопленість серйозності не перешкода. Взагалі авіація, творчість, романтика — поняття нероздільні. Молодь завжди вабило туди, де як писав Баранніков:
Плещет воздушное море,
Синие ветры поют…
Коли пливеш цим “морем” під хмарами на створених тобою ж крилах, здається — це вінець людського буття. У ці хвилини ти володієш цілим світом. Заради цього варто жити, працювати і навіть трохи ризикувати…
*Льотчик Хадєєв Р.Г. — Хадєєв Равіль Гафієвич, військовий льотчик-випробува 1-го класу, випускник Харківського вищого військово-авіаційного училища льотчиків (ХВВАУЛ) 1966 року, відомий своєю роботою як льотчик-випробувач.
Джерело:
Тelegram — канал “СКБ ХАИ (история, техника) Сергія Пархоменко.
Журнал “Техника молодежи”, № 4, 1985 г.
Фото — від С. Глущенко.
