БОНДАР Олег, випускник 5-го факультету 1971 року

… 4 квітня 1970 року команда КВК ХАІ грала свою першу телевізійну гру. Грали із командою Білоруського політехнічного інституту. Команда блискуче зіграла розминку. Навіть зараз питання та відповіді тієї гри можуть претендувати на актуальність. Наприклад, на запитання: «Який злочин скоюється зараз в одному з московських провулків?», команда відповіла: «Саме зараз у Третьяковській галереї Іван Грозний убиває свого сина».
Примітно, що цього дня вперше в історії КВК була зафіксована нічия – саме так закінчилася ця зустріч. А вранці «команда прокинулася знаменитою». (Ніччя пояснилася дзвінком П.М. Машерова, перший секретарем ЦК КПРС Білоруської РСР, до редакції КВК. Н. Олійник)
Перший склад команди знав весь інститут: Євген Бут, Льоша Олійник, Влад Мосьпан, Толік Артеменко, Олег Бондар, Юра Скібін, Женя Гецович, Ян Рубінштейн, Міша Іоселевич, Вітя Забейворота, Боря Дикун, Купа (Валера Трифонов), Слава Балімець, Слава Балаценко, художник Володя Єрмолаєв, музиканти, керовані Сергієм Гарбузом на прізвисько Диня. На відміну від своїх послідовників 90-х років, були в команді і дівчата — Інна Штительман, Наташа Морозова, Наташа Дмитрієва, Марина Пасова. Дуже важливою, самовідданою була робота групи підтримки: Ірина Пантелєєва, Алік Маркон, Наталія Русак (зараз Олійник). Доставали та організовували будь-який потрібний для КВК реквізит від нічних горщиків для «фашистських касок» і кларнетів для «розчалок літака» до живого справжнього Пітерського водолаза, відловленого в ополонці, на виступі в Ленінграді. Щоправда, цей кадр із водолазом ТБ вирізало…
А одним із автором команди був молодий письменник-сатирик Алік Інін (Гуревич).
Режисером команди був відправлений від телебачення випускник ХПІ Артур Вишневецький, який своїм талантом пробився до москвичів.

Дякую С. Глущенко за фотографії

Сороковини … Остаточно душа Андрія Козина прощається із земним життям…

Хлопець із Краснограду (тепер — Берестин) у 1991 році вступив на 4-й факультет ХАІ.
Відмінник музичної школи, він перш за все попрямував до актової зали — до знаменитого хайовського чорного рояля. Там, наодинці після пар, він грав для себе, і саме там цю музику почула команда КВК. Із тієї хвилини життя Андрія стало нерозривно пов’язаним зі сценою, гумором і студентськими традиціями ХАІ.
На першому ж фестивалі метри КВК були настільки вражені його майстерністю, що про унікального музиканта з ХАІ пішли легенди. Вишиковувалися черги з титулованих команд, які мріяли запросити його відіграти за них у «вишці». Музикант збірної КВК ХХ сторіччя та збірної СНД — Андрій зі своїми легендарними клавішами пройшов, пролетів і проплив майже половину земної кулі…

Leonid Mazor·

Війна нещадна… У неї немає пріоритетів і почуттів. Вона не розрізняє тих, хто без зброї, і тих, хто зі зброєю, усі вони її жертви. І якщо на фронті рвуться снаряди, то в тилу — серця.
Не витримало серце Андрія Козіна, чудового музиканта й справжнього патріота своєї країни. Він вірив у Перемогу. І ця віра залишилася з нами. Прощавай, Музиканте. Прощавай, Справжній Чоловіче. Світла пам’ять…

Oleg Isenko

Андрій пішов:
Світла людина і світла музика….
Спи спокійно,Андрій….
Дуже шкода.

Валерия Писаренко

Біль і безмежна кількість спогадів…
ХАІ, Ікар, концерти, записи, роки потому — разом творили, відпочивали, покоряли гори й море.
Людина, що жила музикою, студенством і молодістю.
Спочивай з миром. Світла пам’ять. Саме такою вона і буде.

Светлана Гош

Не можу повірити у те, що відбувається… стільки хороших і теплих спогадів. Дякую за все, що ти для нас робив…перераховувати можна довго, але для мене особисто дуже ціно, що ти приймав участь у випускному моєї доньки ( привітання від батьків, це повністю твоя робота)…ми ще ті співаки)). Завжди у наших серцях, відео, фото!

Влад Динкін

- Санич, догогий наш друже!..
Безумовно, це просто шок для всіх нас, братику!
Ми ще обов’язково зіграємо разом з нашим Сашком багато разів!
Але… трохи в іншій системі вимірювання…
Схилив голову перед вами з Санькой, брати!

Аlena Amiton

Дорогой человек, отличный друг, великолепный музыкант, гениальный аранжировщик, тонкий, тактичный, скромный и совершенно незаменимый во всех телевизионных играх КВН человек. Невозможно поверить, что Andrii Kozin умер. Не могу подобрать слов, это огромная утрата для всех КВНщиков 90-ых, не только для КВН ХАИ. Светлая память…

Андрій Воробьов

Я з Козіним познайомився через свого баскетбольного тренера, який хотів на мої вірші та гітарний бій зробити повноцінну музику. Андрій на його прохання безкоштовно відгукнувся і дещо зробив, але з-за ковіда трохи не доробив. Потім війна, потім поїхав у Київ… Але дозволив мені використати його аудіо доріжку на мій розсуд.
Добра людина, світла пам’ять…

«Його музика — це і є ХАІ»…

Але прикро, що ніколи Андрія Козіна хайовці не бачили на сцені на День ХАІ, коли виконували його пісні, ніколи не чули про автора своїх улюблених пісень, які слухали та підспівували на стадіоні, а потім і в окопах… Прикро…

Але добре, що такий хайовець був, що він був відданий ХАІ та Україні, що залишив нам свою талановиту музику.

Легких тебе хмаринок , Андрію, і хороших слухачів в іншому вимірі…

Світла пам’ять…

Джерело:

https://khai.edu/ua/news/

https://www.facebook.com/andrii.kozin.2025

В год защиты Олейником докторской приехал в Рыбачий во время их конференции. Поскольку ехал с Лешей из Симферополя на одной маршрутке, то мы и поселились вместе.
В разговорах я упомянул Леше, что зимой вспоминал его давнее:
В лесу легко найти друга, особенно, если лес тамбовский.
Это изречение я вспомнил, когда за кои-то годы вышел на лыжах в лесопарк и неожиданно в течение какого-то часа поочередно пообщался с ребятами-туристами из ХПИ (незнакомыми ранее, но нашлись и общие знакомые), затем с пробегавшим со Швейцарии Д. Ф. Симбирским, потом встретил нашего технического директора, тоже на лыжах.

И такими словами Олейник в давнем всесоюзном телевизионном КВНе, когда был капитаном команды ХАИ (а КВН был еще, действительно, клубом веселых и находчивых с конкурсами-экспромтами), начинал рекламировать тайгу, доставшуюся по условию задания: стоя спиной к карте, ткнуть указкой и рекламировать то место, куда попал указкой. На что Леша упомянул, что еще и “в жизни” применял этот прием с указкой. На экзамене по военке преподаватель попросил показать какой-то лючок на самолете (на том, что у корпуса К-2 стоит). Иду, мол, с указкой вдоль самолета и по реакции ребят понимаю, что только что прошел этот самый лючок. Тогда делаю эффектный выпад назад в этот лючок указкой, как шпагой, по всем правилам, с отведением согнутой левой руки: “Ап-п! Вот он!”
И еще спустя столько лет надиктовал их вопросы на конкурсе-разминке, где у хаевцев правильный ответ давал Мальчик-Эталончик:
Упростить выражения:
1. Завершение движения по каналу с сечением замкнутого контура с интенсивной потерей в конце первоначального качества.
Ответ Мальчика-Эталончика: вылететь в трубу.
2. Завершение движения в направлении утепленного гидроизолятора.
Ответ: сесть в калошу.
Усложнить выражение:
Глокая Куздра штеко будланула бокра и курдячит бокренка.*
Ответ:…курдячит двух бокренков.

А когда Леша мог оторваться от дел конференции, то мы ходили на пляж втроем с Толиком Гольцовым (тогда из г. Орла), при этом Олейник вел нас через базарчик, чтобы мы угостились винами у Мустафы, вечером гуляли по набережной и беседовали.

*ОЛЕЙНИК Н.А.:
Эту оригинальную фразу придумал ученый-языковед Л.В. Щерба доказывая, что можно выразить смысл ситуации даже непонятными словами, если все грамматические правила соблюдены – корни всех слов данной фразы выдуманы, а суффиксы и окончания настоящие. Эта фраза легла в основу лингвистического конкурса «Глокая куздра» и, благодаря команде КВН ХАИ, попала и в КВН.

Джерело:
Книга Н. Олейник “Есть ли жизнь за моторным корпусом», 2009

Фото команди КВК С. Глущенко (реставрація за допомогою ШІ)

PS З Днюхой, Леха!

… Всю Землю Ты оставил мне…
Но без Тебя она мала…
(французский фильм)

https://khai.edu/ua/news/

НАША РУБРИКА — «КРІЗЬ РОКИ ДО СПОГАДІВ»
Це про нас і про події, з яких складався сучасний ХАІ.
Нам є що згадати — і є про що розповісти.
8 листопада виповнилося 64 роки з дня першої гри, яка на довгий час стала найпопулярнішою телегрою країни і справжньою кузнею творчих талантів — Клуб веселих та кмітливих (КВК).
Але сьогодні не про те, у що сьогодні перетворилася колись культова гра. Окрема болісна тема і не для цього посту.
Сьогодні про цікаву сторінку історії ХАІ — 1967 рік.
КВК виповнилося лише шість років, коли на телебачення прийшла дивна телеграма від нікому невідомої команди Харківського авіаційного інституту, майже віршами:
«Центральне телебачення. Команді-переможцю.
Салют переможцю. Виклик лови.
Надсилай секундантів. Команда ХАІ.»
Телеграму відправив викладач ХАІ Євгеній Бут — творець і натхненник першої команди ХАІ (1967–1971).
Далі спогади учасника команди, тоді студента 5 факультету, а згодом доцента ХАІ Олега Бондаря:
«Вперше команда КВК ХАІ з’явилася на екрані Центрального телебачення у 1970 році.
Але цьому передувала своя історія.
До 1969 року в Харкові не залишилось жодної команди, яка б не програла КВК-команді ХАІ, створеній Євгенієм Бутом.
У рідному місті стало тісно. І вже 4 квітня 1970 року команда ХАІ грала свою першу телевізійну гру — з командою Білоруського політехнічного інституту.
Розминку ми відіграли блискуче.
Питання: “Який злочин скоюється зараз в одному з московських провулків?”
Відповідь: “Саме зараз у Третьяковській галереї Іван Грозний убиває свого сина.”»
Перший склад команди знав увесь ХАІ: Євгеній Бут, Льоша Олійник, Влад Мосьпан, Толік Артеменко, Олег Бондар, Юра Скибін, Женя Гецович, Ян Рубінштейн, Міша Іоселевич, Вітя Забейворота, Боря Дикун, Валера Трифонов, Слава Балаценко, художник Володя Єрмолаєв, музиканти під керівництвом Сергія Гарбузa (“Диня”).
І, на відміну від команди 90-х, у нас були й дівчата: Інна Штительман, Наташа Ковш, Марина Пасова.
Група підтримки — Ірина Пантелєєва, Алік Маркон, Наталія Русак (Олійник).
Вони могли дістати будь-що — від дитячих нічних горщиків для “фашистських касок” до живого водолаза, якого ми буквально виловили з ополонки і у повному спорядженні вивели на сцену. Правда, цей кадр ТВ потім вирізало…
Після тієї гри ректор ХАІ Масленников нагородив усю команду двотижневою відпусткою.
Сьогодні в «історіях ХАІ» — фото 55-річної давнини.
Фрагменти телеефіру: на сцені — команда КВК ХАІ зразка 1970 року, в залі — вболівальники Харківського авіаційного інституту.
Окремо про історією з водолазом (ці унікальні фото є на сторінці) – це був конкурс імпровізації «Що можна спіймати на зимовій рибалці?». Завдання команди отримали за день до гри. Суперники очікувано винесли на сцену купу всякого мотлоху, ХАІ вивели на сцену справжнього водолаза (якого за добу десь знайшли і «гарно простимулювали»). Від сміху зал впав в істерику. Конкурс ХАІ виграло, але з ефіру його прибрали. Легендарний водолаз залишився тільки на фото.
Дякуємо за світлини фотостудії ХАІ і особисто Сергію Глущенку та Наталії Олійник.
До 50-річчя першої гри — у квітні 2020 року — студією ХАІ було знято фільм-зустріч із командою 1970 року:

https://youtu.be/ZVwlp7JaSHs?si=x_VxhuGSSpWpB4D5