Максим Баришев народився у Києві. Батько сім’ї був військовим. Можливо, саме приклад батька згодом мотивує сина вступити до лав української армії та захищати Батьківщину.

Здобув середню освіту в місті Хмельницький.
Пізніше навчався у Харківському авіаційному інституті. Вступив до ХАІ в 1992 році. Рідний 5-й факультет, рідний гуртожиток ХАІ-12.
У 1999 році отримав диплом випускника радіотехнічного факультету – спеціальність «Конструювання та виробництво радіоапаратури».
У 2014 році добровольцем став на захист країни.
На довгі 9 років він забув про мирне життя, довгі 9 років він бився за Україну. За період військової кар’єри неодноразово брав участь у бойових операціях. Зокрема, у складі 72-ї ОМБр імені Чорних Запорожців в Антитерористичній операції на сході України.
З початку повномасштабного вторгнення продовжував захищати українську землю у складі своєї бригади. Став учасником оборони Києва, пізніше воював на Донецькому напрямку.

15 лютого 2023 року випускник ХАІ, доброволець із 2014 року, старший сержант 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Максим Баришев прийняв свій останній бій під Вугледаром…

03 січня в Максима був день народження… йому виповнилось 48…

Героя Ворзеля Максима Баришева нагороджено посмертно державною відзнакою. На урочистостях з нагоди Дня селища Бучанський міський голова Анатолій Федорук вручив Орден «За мужність» III ступеня мамі воїна – Наталії Олексіївні Баришевій.

У Бучі, яка тепер навіки стала символом неймовірного горя й страждань, Максиму Баришеву встановлено стелу.

Джерело:

https://khai.edu/ua/news/

https://www.buchanews.com.ua/

https://ualosses.org/uk/soldier/Джерело:

КЛЯТА ВІЙНА…
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ТОБІ, ВОЇНЕ!
НИЗЬКИЙ УКЛІН ВІД УСІХ УКРАЇНЦІВ!

Григорій народився в селі Попельники Івано-Франківській області.
Ще в дитинстві разом із родиною переїхав до села Велика Мотовилівка, що під Фастовом на Київщині. Там закінчив місцеву школу.
Вищу освіту здобув у Харківському авіаційному університеті.
Працював на державному підприємстві «Антонов» та в охороні. Професійно займався боксом, їздив на змагання й виборював перші місця.
Він був створений для інженерії, бо захоплювався ковальською справою і виробами з металу. У кузні обожнював експериментувати, шукати щось нове. Власноруч кував ножі й катани, за що друзі прозвали його «Кузнець». Саме цей позивний він вибрав, коли 24 лютого 2022 року в лавах добровольців став на захист Київщини.

Навесні 2022 року Григорій МАНДРИК бився за Мощун та Ірпінь, звільняв Київщину.
Обіймав посаду командира відділення — командира бойової машини.
Потім був Херсон. Далі Запорізький напрямок, місяці наступів і оборони…
Потім Бахмут. Оскаженілий ворог рвався вперед. Третя штурмова (колишній полк ССО «Азов») пішла в бій, закриваючи собою Україну.
20 січня 2023 року в Кліщіївці, що на Бахмутському напрямку, Григорій МАНДРИК із позивним КУЗНЕЦЬ прийняв свій останній бій.

Нагороджений орденом «За мужність ІІІ ступеня», «За сприяння оборони Києва», «Сталевий хрест».

Йому назавжди 27…

Дома на нього чекали батьки й наречена, з якою він так і не встиг одружитися…

«Молодий, мужній, великий патріот України… Він мав великі плани на майбутнє після Перемоги – мати сім’ю, народити діток, на вихідних приїхати до мами й тата, бачити і вчити життю молодшого братика і просто жити у вільній країні…» – зазначили у Фастівській міській раді.
«Як боляче… Клята війна забирає найкращих… Царство Небесне, вічний спокій, хай земля буде пухом! Ми будемо всі пам’ятати тебе, Гришка. Низький уклін тобі… Герої не вмирають, вони будуть завжди в наших серцях. Слава Герою України!!! Рідним і близьким щирі співчуття, витримки, щоб пережити це страшне горе…» – написала знайома Наталія Пророченко.
Поховали захисника в селі Велика Мотовилівка Київської області.
На його честь перейменували вулицю Шкільну.

КЛЯТА ВІЙНА…
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ТОБІ, ВОЇНЕ!
НИЗЬКИЙ УКЛІН ВІД УСІХ УКРАЇНЦІВ!

Джерело:

https://khai.edu/ua/news/

https://memorial.ua/

https://fastiv-rada.gov.ua/

Сергій народився 22 січня 1990 в селі Левадному Олександрійського району. Тут зробив перші кроки, навчався в Софіївській восьмирічній школі, потім перейшов до Олександрійської школи , а в 2007 закінчив Дружківську школу № 2.
Вчився хлопець старанно та гарно , завжди мріяв здобути вищу освіту .
Закінчив Національний аерокосмічний університет “ХАІ” ім. М.Є. Жуковського за спеціальністю «Ракетні та космічні комплекси».
Протягом останніх років працював на фірмі «Вікопак «, де його всі цінували та любили.

6 грудня 2022 року був мобілізований до лав НГУ, військовослужбовець військової частини 3017 міста Харків.

Зима 2022-23. Під Бахмутом точилися страшні бої. Гранатометник СЕРГІЙ КЛИМЕНКО разом зі своїм підрозділом відбивав шалені атаки ворога в одній із самих запеклих та жорстоких битв цієї війни.
Новини боїв за Бахмут тієї зими сухі та лаконічні:
- 26 грудня 2022 — місто зруйноване більш ніж на 60 відсотків.
- 14 січня 2023 — в Бахмуті знищено 4158 житлових будинків.

14 січня 2023 року під час несення служби на вогневій позиції на околиці м. Бахмут отримав вибухову травму несумісну з життям. Тіло Сергія впізнати було неможливо, мати отримала трагічну звістку – її син зник безвісти…

Лише 04 вересня 2024 року судово-медичною експертизою було встановлено особу солдата Клименка Сергія Сергійовича, помічника гранатометника 2-го відділення гранатометного взводу 4-го батальйону оперативного призначення, військової частини 3017.
Поховали Героя 6 вересня 2024 року в м. Харків, який він безмежно любив і прожив там 15 років.

Йому назавжди буде лише 32…

У Сергія залишились старенька бабуся, матуся та безліч друзів , яких він сильно любив і завжди готовий був прийти на допомогу.

КЛЯТА ВІЙНА…
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ТОБІ, ВОЇНЕ!
НИЗЬКИЙ УКЛІН ВІД УСІХ УКРАЇНЦІВ!

Джерело:

https://khai.edu/ua/news/

https://oleksandrivka-gromada.gov.ua/