ДОРОШЕНКО Александр, 2-й факультет, 1968 г. выпуска (Россия, С-Петербург)  

Дорошенко А., ХАИ

ДУША ТАРАСА

Над Невою пicня лине
I в сутiнках тане,
Ой, хто ж ї ї спiватиме, дБ
Як мене не стане?

Хто складати буде гiмни
Українськiй мовi,
Щоб спинялось серце бiдне
На кожному словi?

Про Шевченка хто згадає
I про невмирущу,
Що бездомною блукає,
Тарасову душу?

У вiдчаї трiпотiла,
Cлiзьми обливалась,
В Українi його тiло,
Душа — тут зосталась…

Я не сам пiснi складаю,
Про рiдну Вкраїну,
То менi допомагає
Та душа невинна.

Навiть невська хвиля каже -
Козацька недоля:
«Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля!»…

Не змарнiють з часоплину
Думки про Тараса -
Буде вiчно в Україну
Летiть пiсня наша!

1997 р.

Дорошенко Олександр Васильович – поет, композитор-пiсняр, кандидат технiчних наук, Заслужений винахiдник Росiї в галузi авiацiйних двигунiв народився у 1944 р. в селi Синiвка на Полтавщинi (зараз Сумська обл.)
Середня школа у Горлiвцi, Авiацiйний iнститут у Харковi, 25 рокiв вiйськової служби у наукових та учбових закладах Петербургу – такий життєвий шлях автора.