Нова пошта 22 октябрь 2023 г.·
Ввечері 21.10.2023 шість новопоштовців загинули через прицільний удар російськими ракетами по терміналу Нової пошти в Харкові.
Читаємо їхні імена вголос на знак памʼяті й скорботи:
Олександр Темніков, 31 рік
Дмитро Герасічкін, 30 років
Артем Акопов, 21 рік
Олександр Біжанов, 22 роки
Владислав Панков, 28 років
Олексій Єрмола, 23 роки
В новинах потім скажуть – в них не було шансів, бо вибух пролунав через кілька секунд після сигналу тривоги. Добігти до укриття було не реально.
Вибух тієї ракети відчули у Харкові (це щоб уявити силу удару). Новини з палаючим терміналом «Нової пошти» у селищі Коротич розійшлися по всім новинам країни. 6 загиблих, 18 поранених.
Страшна та суха статистка війни.
22-річний Олександр Біжанов — студент Харківського авіаційного інституту, вивчав інформаційно-вимірювальні технології.
«Єдиний син у матері, величезне горе», — каже Марія Володимирівна, староста села Губарівка Боходухівської громади, звідки родом хлопець.
Батьки Олександра розлучені, син жив разом з мамою.
«І для мами він був єдиною зірочкою, заради якої вона жила», — каже тітка хлопця Валентина Василівна.
«Він теж підтримував її у всьому. Якщо виникали труднощі, казав: “Не переживай, ми все здолаємо, ми переживемо”-, це завжди допомагало їм вистояти».
Вступивши на навчання, Олександр переїхав до Харкова та знайшов підробіток на «Новій пошті».
Коли почалася повномасштабна війна, розповідає тітка, хлопець через обстріли та постійну небезпеку звільнився з роботи і був удома.
Але на пошті в нього залишалося багато друзів, ровесників, вони гукали його назад, і коли він вступив на магістратуру до Харкова, то повернувся на роботу в термінал «Нової пошти».
Тітка згадує, що за чотири дні до удару Олександр приїжджав додому в рідну Губарівку.
«Прибіг сюди до мене, трошки поспілкувався з сестрою (двоюрідною), уже вечоріло і він якось так, як і зазвичай, сказав – ну ладно, я пішов», — каже Валентина Василівна.
«А у суботу ввечері ми прочитали оголошення про удар по пошті – і хоча там ще не було вказано, яке відділення – нам відразу йокнулося. Ми давай дзвонити, а там дзвінок іде, а трубку не піднімають, ми не спали до ранку…»
Олександра поховали у вівторок, на похорони прийшло все село. Були і представники «Нової пошти», каже жінка, компанія взяла всі витрати на себе.
Мати хлопця, за її словами, майже щодня приходить на могилу до сина.
«Це велика рана, яка ніколи не забудеться і не загоїться, це такий жах для нашої родини», — каже тітка.
«Мені все здається, що це наче фільм, і от все закінчиться, він прибіжить і буде дурачитися з братом і сестрою. Мені не вкладається в голові, що його більше не буде».
В університеті, як і в сільській раді, тепло відгукуються про Олександра Біжанова.
«Він був чудовою людиною, готовою завжди прийти на допомогу кожному, хто цього потребував», — згадують про хлопця в університеті.
«Навчався на державному, вчився добре, хороші хлопці були», — каже завідувач кафедри Віталій Сіроклин.
«Втрачаємо наш потенціал, майбутній розвиток України, готували діток, фахівців…», — з сумом каже викладач.
…Вкотре до університету завітала мама студента ХАІ Олександра Біжанова, який загинув під час ракетного обстрілу терміналу «Нової пошти» в Коротичі восени 2023 року.
- Їду провідати синочка, — сказала тоді Лариса Біжанова.
Вона запалила свічку біля меморіалу з фотографією сина та поставила невеличкий букет синьо-жовтих квітів, які виготовила власноруч. А ще — привезла до ХАІ квіти зі свого двору і сказала: Може це стане новою традицією — коли рідні та близькі загиблих хайовців висаджуватимуть квіти на території ХАІ.
Пройшло кілька днів — і ця історія отримала продовження.
Співробітниці зеленого цеху, яких до глибини душі зворушила ця розповідь, не просто висадили принесені квіти, а створили клумбу, яку назвали «Серце матері».
Вони за кілька днів знайшли всі необхідні матеріали.
І ось — СЕРЦЕ МАТЕРІ, яка втратила єдиного сина…
У центрі клумби — розколоте серце. Тріщина ділить його навпіл.
З одного боку — квіти, привезені Ларисою Біжановою. Як символ мирного, щасливого життя.
З іншого — порожнеча. Лише одинокі серця…
Серця матерів, які отримали страшну звістку.
У розриві на серці встановили ліхтарі.
Тепер щовечора «Серце матері» світитиметься на головній алеї ХАІ — як символ усіх материнських сердець, які втратили своїх синів і дочок.
Тепер це історія ХАІ. Пронизлива. Щемка. Правдива. Історія воєнного часу.
Відтепер назавжди поруч із серцем «Я люблю ХАІ» буде СЕРЦЕ МАТЕРІ…
Благословенні руки тих, хто створив цей маленький, але дуже сильний пам’ятник.
Благословенні руки всіх матерів.
Благословенні їх серця…
КЛЯТА ВІЙНА…
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ НЕВИННИМ ЖЕРТВАМ!
НЕМА ПРОЩЕННЯ!
Джерело:
https://khai.edu/ua/news/
https://www.facebook.com/nova.poshta.official
https://www.bbc.com/ukrainian/
