СЛОБОДЯНЮК Артем, випускник 6-го факультету 2012 рок
30 травня легендарний оркестр ХАІ святкуватиме 25 років від дня відновлення!
Саме цими днями чверть століття тому диригент і наставник Андрій Кіндратович Твердий відродив оркестр ХАІ — колектив, який згодом став одним із музичних символів університету.
За ці роки оркестр пройшов великий шлях: концерти й фестивалі, університетські свята й міські події, виступи для захисників України, волонтерські ініціативи й благодійні збори. І весь цей час колектив залишався особливою частиною атмосфери ХАІ — живою, творчою та справжньою.
З 2015 року оркестр ХАІ очолює Артем Слободянюк, а музиканти продовжують творити історію колективу вже в реаліях воєнного Харкова.
Головні досягнення колективу під керівництвом Артема Слободянюка:
- Національний рекорд України: 25 травня 2024 року оркестр встановив офіційний рекорд, зігравши без перерви 9 годин і 50 хвилин.
- Символічна програма: марафон присвятили 94-річчю університету, виконавши рівно 94 музичні композиції.
- Благодійна допомога: під час онлайн-трансляції рекорду музиканти зібрали сотні тисяч гривень на потреби бойових бригад, які захищали Вовчанський напрямок.
- Волонтерська мета: головною місією оркестру є монетизація творчості у пряму допомогу захисникам України, на зараз за 29 стримів зібрано 3650000 грн для ЗСУ.
За словами Артема Сила, яка рухає вперед це:
- культурний ґрунт , створений у ХАІ у 90-ті роки, яскравий приклад — команда КВК “Люди у білому”;
- приклад для інших колективів;
- підтримка адміністрації.
ВІТАЮ З ЮВІЛЕЄМ ОРКЕСТР ХАІ та його керівника АРТЕМА СЛОБОДЯНЮКА!
ТВОРЧИХ УСПІХІВ, УДАЧІ !
P.S. Нараді історичної чесності хочу трохи поправити Артема.
Коли я вчилася, а це кінець 60-х, у ХАІ була ініційована тодішнім ректором програма естетичного виховання майбутніх інженерів — були студії живопису та скульптури, був Клуб вихідного дня, який очолювала Фірсова С.І. , де були Студентський театр естрадних мініатюр під керівництвом провідного артиста театру ім. Пушкіна Лисенка Євгенія, танцювальний колектив — основа виїзних агітбригад, чоловічий вокальний колектив — постійний призер фестивалів, команда КВК, яка вийшла на всесоюзну телесцену, незліченна кількість ВІА та… духовий оркестр ХАІ, яким керував відомий український тромбоніст, диригент та музичний педагог Ганзбург І.Г.
Валентинка 2026
АНДРІЙ, випускник 3-го факультету 2019 року
ЗАМІСТЬ ОФІСУ — АЕРОДРОМ.
ЯК ІТ-СПЕЦІАЛІСТ СТАВ АВІАЦІЙНИМ ТЕХНІКОМ

Андрій – старший авіаційний технік.
До повномасштабного вторгнення працював у Харкові в компанії, яка займалася програмним забезпеченням для атомних електростанцій.
“Після початку повномасштабного вторгнення переїхав до Миргорода. Деякий час працював віддалено. У грудні 2022 року розпочав службу у 831 Миргородській бригаді тактичної авіації”, — розповідає Андрій.
На початку служби було трохи важко, через відсутність знань, необхідних для роботи з літаками. З часом усе налагодилося, адже товариші завжди приходять на допомогу, якщо виникають труднощі в роботі. Зараз уже добре знає свою нішу й виконує поставлені завдання.
“Мої обов’язки — підготовка літака до польотів. Ми проводимо перевірку статичного та динамічного тиску, герметичності систем літака, справності систем автоматичного управління, правильності роботи навігаційного комплексу, щоб коректно відображалися курс, крен і тангаж. Після польоту, якщо виникають несправності, ми маємо швидко їх усунути та підготувати літак до наступного вильоту”, – розповідає Андрій.
Про службу у війську знає з дитинства — від батька, який віддав армії 27 років служби.
Про свою роботу розповідає з усмішкою. Каже, що потрібно добре виконувати свою справу й швидко бігати, адже доволі часто доводилося готувати літаки під час повітряних тривог.
“Військові дії вносять свої корективи в роботу: ми повинні бути готові будь-якої хвилини підготувати літак до виконання бойового завдання. Узимку трохи складніше — сніг, мінусові температури, але це наша аеродромна специфіка. Ми намагаємося віддавати роботі всі 100%” — говорить старший технік.
Зізнається, що не шкодує про свій вибір. Зараз такий час, що потрібно захищати країну.
Пишаємося!
Дякуємо від усіх українців!
Бережіть себе, Андрію!
Джерело:
https://khai.edu/ua/news/
https://www.facebook.com/831MirgorodBrTA
КУРЦЕВ Денис, завлабораторії кафедри ЗВП ХАІ

Денис КУРЦЕВ — завідувач лабораторії кафедри загальної військової підготовки ХАІ, президент Федерації рукопашного бою Харкова, чемпіон України та Європи з кемпо-карате, чемпіон світу з рукопашного бою, багаторазовий чемпіон України з кікбоксингу та джиу-джитсу, сертифікований інструктор з особистої безпеки.
Але він не лише спортсмен і тренер. Денис багато років займається волонтерською діяльністю: опікується дітьми-сиротами з Центру соціально-психологічної реабілітації дітей м. Харкова, допомагає військовим і рятувальникам, підтримує тих, хто щодня ризикує життям заради інших.
«Ваша допомога — це яскравий приклад солідарності та сили духу. Дякуємо, що Ви поруч у найскладніші часи», — йдеться у тексті Подяки.
Подяку підписав полковник Максим ЯРОШ — командир 2-го окремого загону спецпризначення «Омега»*, Герой України.
*https://uk.wikipedia.org/
Центр спеціального призначення «Омега» (ЦСП НГУ «Омега»в/ч,3073) — окрема військова частина прямого підпорядкування Національної гвардії України, що призначена для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, боротьби з тероризмом та відсічі збройної агресії проти України.
Денис, пишаємося і дякуємо від усіх українців!
Бережіть себе!
Джерело:
https://khai.edu/ua/news/
ІСЕНКО Олег, випускник 1986 року
Direktor Brig Ltd
01.1997 — теперішній час — 29 років
Бриг у Дюссельдорфі, 2016 рік
Бриг у Дюссельдорфі 2026 року
Спогад: 10 років – це була довга подорож…
Шлях Перемог і шлях Поразок…
Бриг був як Фенікс – на тому ж місці, в Дюссельдорфі – потужніший, надійніший і впевненіший у майбутньому!
Бриг назавжди!!!
Бриг! Бриг! Бриг!
Джерело:
https://www.facebook.com/oleg.isenko.18
ДМИТРІЄВ Віталій, випускник 2-го факультету 1999 року
ХАІ завжди славився легендарними викладачами, тобто викладачами з легендою. Я вступила до ХАІ у 1966 році та такий викладач читав нам математику — Ронкін Лев Ісаакович. Легенда , яка за ним ходила розповідала, що Лев Ісаакович далеко живе від ХАІ і у трамваї дорогою на роботу та додому пише наукову роботу.
Яке ж було моє здивування, що ця легенда — реальність. Через багато років я дізналася, що в 1967 році Лев Ісаакович захистив докторську дисертацію, результати якої лягли в основу його монографії “Введення в теорію цілих функцій багатьох змінних” (Наука, 1971) Вона була перекладена в США і відтоді широко використовується математиками всього світу.
На цьому я обірву розповідь про яскраву життєву дорогу Л.І. Ронкіна пока…
Поряд з нами сидів на лекціях та старанно писав конспект молодий викладач, що вів у нас практику — Валентин Тимофійович Фесенко. Він мав дуже оригінальну систему оцінок, що складається с 2-х трикутників. П’ятірка це верхній трикутник вістрям вгору — розумна голова, нижній — плоскою стороною вниз — посидюча попа. Дуже негативно ставився до студентів, у яких нижній трикутник стояв на вістрі — пропадає талант.
Але… зараз буде розповідь про

ВИПУСКНИК ХАІ 2-го факультету 1999 року ДМИТРІЄВ ВІТАЛІЙ, якого непосидючість при хитромудрій голові і призвела до успішного бізнесу.
Дмитрієв Віталій:
Якщо говорити загалом про мій життєвий шлях – він дуже цікавий.
Я закінчив амбіційний Харківський авіаційний інститут. Навчання було досить складним, тому я й чекав, що для мене усі двері будуть відчинені. Тоді я думав: куди б я не пішов, на мене скрізь чекають, бо я ж спеціаліст з великим досвідом.
Але коли я 1999 року вийшов у життя, всі двері виявилися зачиненими – нікому, як виявилося, прекрасний спеціаліст не був потрібний…
• Коли я був студентом, ми бралися за будь-який бізнес: продавали напої, запчастини для «запорожців». Ми виготовляли меблі просто у кімнаті. Це були «ліхіє дев’яності». Але, варто сказати, я отримав певний бізнес-досвід.
• Моя перша робота – менеджер з продажу в похоронному бюро. Я продавав домовини, маючи вищу авіаційну освіту. У мене був стіл, а сидіти доводилося на труні.
• Свого часу я продавав м’ясо на базарі: купував свиней, різав їх сам і продавав. Проте навіть там у мене нічого не виходило – поруч стояли професійні продавчині, які могли закликати будь-якого клієнта. Останні проходили повз мене і купували м’ясо у них.
• Далі була міліція. Я вважаю цю роботу життєвою школою.
Тоді мої друзі, з якими я навчався, відкрили «Нову пошту». Вони сказали, щоб я кидав міліцію і йшов будувати бізнес. Одного разу я погодився. Сів на потяг та поїхав із Запорізької області до Полтави. Я прийшов працювати в «Нову пошту», коли там було чотири маршрути та чотири автомобілі, був офіс і працювали п’ятеро людей. Близько шести років я обіймав посаду начальника служби безпеки.
Далі власники «Нової пошти» вирішили організувати новий бізнес – мережу автомийок. Спершу керівницею власник обрав свою маму. Але у неї не вийшло. Одного разу я навів там порядок – мені сказали «вау, а давай, друже, ти підеш туди». Тому я став директором. Але через три роки почалася фінансова криза. Власники сказали, що не можуть займатися одразу двома бізнесами. Тоді запропонували мені викупити частку.
Так я і став власником дуже збиткового бізнесу. Він на той час був мертвим. Напевно, я частково був винний у цьому. Проте я тоді зрозумів: коли стаєш власником бізнесу, а не просто директором, ти починаєш інакше думати.
Ситуація тоді була не з кращих: 2008 року людям не було за що купити поїсти. Тому миття автомобілів взагалі ніхто не говорив. Тоді як за оренду платити треба було, заробітну плату платити треба було – ми пішли вниз. Мені доводилося думати, де брати гроші. Одного дня я проходив повз овочеву базу – побачив гору зламаних гідравлічних рокл (візків). Я підійшов до робітників і запитав, чому лежать. Він пояснив, що немає сервісу, тому доводиться відправляти до Харкова, де обладнання місяць ремонтують, а згодом воно знову ламається.
Я запитав, чи можу я одну взяти, щоб спробувати відремонтувати. Вони погодилися. Приніс роклу робітникам. Вони схопилися за голови та казали, що відремонтувати її – неможливо, адже це гідравліка. Тоді я одного працівника відправив до бібліотеки, одного – шукати в інтернеті, а ще з одним почав ремонтувати. Через годину я уже мав схему рокли. Ще через дві години ми її відремонтували.
Тоді я відвіз роклу власнику. Коли він побачив, що вона працює, у нього слів не було. Він витягнув 500 грн і віддав мені. Щоб ви розуміли, тоді мийка за місяць отримувала 1 тис. грн. А тут я отримав пів сотні за дві години роботи. І тоді я зрозумів, що не тим ми займаємося. Я забрав усю гору рокл, і ми за три дні їх відремонтували. І так у нас з’явився новий бізнес.
Потім я побачив на «Новій пошті» стрічковий конвеєр, що вони придбали. Я подивився на нього і запропонував виготовити такий же. Для себе я замалював схему. Зварювальника ми знайшли в одному селі. А за роботу токаря заплатив горілкою. Я взяв дві пляшки та просто поїхав на тракторну базу, де знайшов майстра. Він виточив деталі. Готовий конвеєр ми продали за 10 тис. грн. Після цього ми почали виготовляти ще стрічки, нове обладнання. Так і почалося виробництво.
Коли дізналися про карантин коронавірусу і кризу, що насувається було страшно, чесно кажучи. Я пережив уже дві фінансові кризи, тому були погані думки, песимістичні, я будував песимістичні сценарії. Але моє підприємство має запас міцності – ми не працюємо в нуль, у нас є певні показники, нижче яких ми не опускаємося. Життєвий досвід дозволяє нам бути готовими до тяжких місяців та років. Наша компанія може два роки прожити з нульовою рентабельністю – це запас, що його потрібно мати кожному бізнесменові.
Найперше – навчилися працювати онлайн. Наприклад, усі конструктори працювали віддалено. Тому нам вдалося відкрити конструкторський відділ онлайн. Це – нові робочі місця, нові люди. Відділ продажу у нас тепер теж онлайн.
Раніше я думав, що це неможливо. Я навчився керувати бізнесом віддалено, не боячись цього.
Раніше я теж міг це робити, але зібрання, наприклад, ми так ніколи не проводили. Але нам все вдалося, тож тепер ми цим активно користуємося.
Поради з життєвого досвіду
• Найперше – потрібна освіта. Не обов’язково вища. Це можуть бути й курси. Також можна вступати до асоціацій бізнесових. У нашій Полтавській асоціації бізнесу, наприклад, людина може навчитися тому, про що не розповідають у школах. І усе це лаконічно, яскраво і на прикладах
• Якщо у тебе є прибуткова ідея то знайти партнера нескладно. Але підходити до цього потрібно відповідально та якісно. Адже дуже мало прикладів, коли ти знаходив собі бізнес-партнера і це все закінчувалося довгою співпрацею. Як правило, це закінчується конфліктами та поділом бізнесу. Тому потрібно вивчати минуле, перевіряти сусідів. Дуже важливо, щоб людина була надійною.
• Як шукати інвесторів… Інвесторів у нас нині дуже багато, як внутрішніх, так і зовнішніх. Але люди готові вкладати гроші в те, що швидко окупиться. Тому що на тривалий термін люди не готові інвестувати. По-друге, це має бути щось інноваційне. Якщо ти винайшов цікавий продукт, якщо у тебе білий та чистий бізнес, інвестори самі тебе знайдуть.
• Ідеї для змін я помічаю в інших компаніях. Дуже багато дізнаюся із бізнес-книг. Мені здається, саме такі книги – найкраще джерело. Ти повинен записувати ідеї, що тобі сподобалися і впроваджувати їх у себе.
Я прочитав дуже багато книг відомих американських письменників. Усі вони пишуть про американський бізнес. Я читав і розумів, що ніхто не пише про український бізнес. І мені стало прикро. Я вирішив спробувати написати книгу, тим паче – інформації було дуже багато. Вийшов непоганий результат — “Не бійся відчиняти будь-які двері, або Історія створення успішного бізнесу”. Основна ідея полягала в тому, щоб показати, що не потрібно боятися відчиняти нові двері. Наступна книга буде продовженням цієї. Ми стрімко ростемо і розвиваємося.
Українська компанія «KONSORT»™ пропонує сучасні рішення для автоматизації виробничих процесів.
Bиготовляємо обладнання та техніку, що здатна зробити ефективнішим процес та зменшити витрати. Від транспортера, рольганга чи конвеєра до комплексних технологічних ліній (виробничі, сортувальні, транспортувальні, з переробки). За 18 років діяльності ми зарекомендували себе як надійний партнер та якісний виробник, і залишаємось основним постачальником обладнання для компаній-лідерів українського ринку.
Наша компанія активно співпрацює з заводами, виробництвами та підприємствами у різних куточках України та Європи. Команда «KONSORT»™ (український завод-виробник конвеєрних систем) — це кращі фахівці та професіонали своєї справи, які успішно реалізували понад 4500 проектів різного рівня складності. Ми співпрацюємо з кращими копаніями України: НОВА ПОШТА, ROSHEN, KFC, DANONE, ROZETKA, МОЛОКІЯ, FRUKTONA, МХП, ОБОЛОНЬ та ін.
Завдяки великому досвіду, ми повністю розуміємо специфіку різних галузей та можемо гарантувати впровадження кращих ефективних рішень для вашого бізнесу. При виготовленні індивідуальних замовлень ми керуємось європейським стандартам якості (ISO, CE) та основними потребами вашого підприємства.
Мобільний сервіс здійснюється 22-ма власними сервісними майданчиками в Україні та у 17 закордонних представництвах. Практичні та ефективні рішення, сучасне устаткування та обладнання від компанії «KONSORT»™ — це гарантія стрімкого та успішного розвитку вашого бізнесу-
26.10.2025
KONSORT у Лондоні: Полтавщина виходить на новий рівень міжнародної співпраці!
Власник компанії KONSORT Дмитрієв Віталій разом із представниками Полтавська асоціація бізнесу та очільником Полтавської ОВА здійснили важливий робочий візит до Великої Британії.

Під час поїздки делегація провела зустріч із Послом України у Великій Британії Валерієм Залужним, де обговорили:
розширення партнерства Полтавщини з британськими регіонами;
нові можливості для економічної співпраці;
залучення інвестицій у виробництво та інноваційні галузі регіону.
Також учасники візиту вивчили передовий британський досвід у сфері чистої енергетики та управління відходами — напрямки, що сьогодні стають ключовими для сталого розвитку Полтавщини.
Компанія KONSORT, як один із провідних українських виробників конвеєрних систем та рішень для автоматизації, підтримує ініціативи регіону у створенні сучасної, інноваційної та екологічно відповідальної промисловості.
Джерело:
https://zmist.pl.ua/
https://konsort.com.ua/
https://ilt.kharkiv.ua/
https://www.facebook.com/vitalij.dmitriev.151973
КРИВЧЕНКО Лариса, випускниця 3-го факультету 1972 року.
Це Звіт Волонтерського центру, де я майже щоденно працюю з початку війни
За 2025 рік руками наших волонтерів було сплетено 13 144 квадратних метрів маскувальних сіток.
Якщо спробувати уявити цю цифру не в сухих числах, а в образах — це майже два повноцінні футбольні поля, накриті сітками від краю до краю. Або понад десять олімпійських басейнів.
Кожен квадратний метр — це не просто плетіння. Це години роботи, у яких народжується захист для наших воїнів. Це сотні днів, коли хтось приходив раніше, хтось залишався довше, але всі тримали один спільний ритм.
Дякуємо всім свідомим українцям в Україні та за її межами, а також іноземним громадянам, що весь 2025 рік допомагали нашому волонтерському центру підтримувати наших славних воїнів ЗСУ.
Завдяки вам, ми відправили на фронт 668 коробок гуманітарної допомоги в 54 батальйони із 42 бригад.
Для покращення побутових умов переслали
6 холодильників,
4 пральних пральних машини,
8 мікрохвильовок,
6 вентиляторів,
газову плиту,
14 розкладних стільців,
матраци,
теплі ковдри,
подушки,
утеплений лінолеум та інше.
Для оптимізації роботи –
2 системних блоки,
6 моніторів,
2 плоских телевізори,
напівзварювальний автомат та інше.
Такі об’єми гуманітарної допомоги переправила безкоштовно нашим захисникам @novaposhta. official та @novaposhta-humanitarian , за що ми їм дуже вдячні.
Тільки разом ми зможемо подолати ворога!
СЛАВА УКРАЇНІ! СЛАВА ЗСУ!
Нова пошта. Частина 2.
https://meduza.io/
23.02.2022 року, 18:00.
Зеленський провів зустріч із найбільшими бізнесменами України.
Він попросив бізнес “підтримати економіку та свої колективи”.
Слідом виступили силовики. Мова Резнікова була схожа на “мотиваційний спіч тренера особистісного зростання”, а Залужний доповів про готовність армії до різних сценаріїв. Він виглядав упевненим, і це заспокоїло деяких бізнесменів, пише “Українська правда”.
Потім заговорив найбагатший українець Рінат Ахметов. На відміну від більшості бізнесменів він виглядав схвильованим.” Я такого Ріната ще не бачив. Він розчервонівся і кілька разів повторив: “Найважливіше — це зберегти наших людей”, — розповіло джерело “Української правди”.
Після зустрічі деякі бізнесмені поспілкувалися з журналістами: вони виглядали спокійними… “Нам тоді ніхто не сказав, що буде повномасштабна війна. Навіть натяку не було!”
Тільки брати Суркіс сказали сусідам по столу, що “о четвертій ранку все почнеться”, але в мікрофон цього не повторили…

В’ячеслав Климов, випускник 2-го факультету 1998 року
Володимир Поперешнюк, випускник 2-го факультету 1998 року
В’ячеслав Климов: Ми готувались до війни, до різних сценаріїв та мали готові плани евакуації зі сходу, план дій на випадок, якщо зникне мобільний зв’язок, інтернет та світло, а також розробляли альтернативні маршрути на випадок руйнування доріг.
Але ми не могли передбачити, що наступ буде не лише зі сходу України, а за всіма напрямками, що 27-28 лютого Ірпінь або Буча вже будуть окуповані і ворог стоятиме на підступах до Києва.
Нові реалії змусили нас шукати альтернативні рішення. На початку війни ми змінювали логістичну модель декілька раз на тиждень та доволі швидко переорієнтувались з поштової компанії на вантажну: почали евакуйовувати бізнеси наших клієнтів і партнерів, перевозили їхнє обладнання та склади в безпечніші регіони країни.
Ми почали доставляти гуманітарну допомогу з усього світу, зокрема від ООН, а також запустили новий вид діяльності — 3PL, тобто надавали бізнесу послуги зберігання, пакування та доставки їхніх товарів. У березні 2022 року завдяки невпинній праці ми почали поступово відновлюватись, а вийти на колишні темпи доставки вдалось менше, ніж за пів року.
Це щоразу нові виклики. Тож ми продовжуємо шукати шляхи їх вирішення. До прикладу, через постійні атаки ворога на українську енергосистему ми зіштовхнулись з перебоями в електропостачанні і з тривалими відключеннями електроенергії. Щоб забезпечити безперебійну роботу відділень, обладнали їх генераторами та Starlinks, а у сортувальних хабах встановлюємо газопоршневі когенераційні установки та сонячні електростанції.
Також цього року ми створили власну паливно-енергетичну компанію Nova Energy, що вже закриває наші паливні потреби. Звісно, що нас також не оминув дефіцит персоналу, тому ми активно наймаємо студентів і відкриваємо вакансії для жінок та чоловіків без досвіду роботи. Крім того, ми запровадили програми адаптації для ветеранів.
Нова пошта завжди була більше, ніж просто швидка доставка. Велика частка наших ресурсів націлена й на підтримку тих, хто цього потребує. Від початку повномасштабного вторгнення ми розширили наш проєкт «Гуманітарна Нова пошта» і перетворили його в окремий напрям. У рамках проєкту благодійні фонди та волонтерські організації можуть відправляти гуманітарні вантажі за рахунок Нової пошти, тобто безкоштовно.
З 2014 року ми доставили 131 тисячу тонн гуманітарної допомоги, понад 3,2 млн відправлень, а до нашої програми доєдналися 2200 благодійних фондів
Багато наших зусиль націлені на захист українців та підтримку захисників. Спільно з благодійним фондом «Повернись живим» ми запускаємо ініціативи на збір коштів для посилення українського ППО, щоб захистити небо. Торік разом з українцями ми зібрали 330 млн гривень для підсилення ППО України і забезпечили їх засобами зв’язку. Зараз збираємо на РЕР і РЕБ, щоб захистити нашу ППО від російських розвідувальних БпЛА.
Крім того, ми регулярно допомагаємо 13-м військовим частинам, де служать від 2 до 8 тисяч захисників. Нова пошта одразу закриває їхні потреби і забезпечує усім: від турнікетів, рацій, автомобільних шин, генераторів — до бензопил, ножів і дронів. Ми розвиваємо власну мережу і сьогодні працюємо у понад 10 000 населених пунктах по всій Україні, включаючи прифронтові міста. Доставляємо туди, куди не доставляють інші поштові оператори.
Ключові втрати та збитки “Нова пошта”:
• Відділення: Зазнали суттєвих пошкоджень або були знищені через ракетні обстріли та обстріли безпілотниками 317 відділень, 70 сортувальних терміналів та депо (у Дніпрі, Миколаєві, Харкові, Чернігові, Херсоні, Одесі, Покровську та інших містах). У Дніпрі та Полтаві приміщення та обладнання терміналів не підлягають відновленню — ми знайшли нові. На окупованих територіях досі залишаються понад 1100 відділень, їхня доля невідома.
• Посилки: Знищено приблизно 130-140 тисяч посилок, що призвело до виплати ~105-134 млн грн компенсацій клієнтам.
• Фінансові збитки: Загальні збитки оцінюються до 3 млрд грн, включаючи втрати активів, компенсації та витрати на підтримку мобілізованих.
• Активи: Збитки від знищених відділень, депо, поштоматів та техніки – близько 800 млн грн.
Все можна придбати, відбудувати і відновити, крім життя. Звісно, що найважчим для нас є втрата колег. З початку повномасштабної війни загинуло 189 новопоштовців. З них — 20 цивільних, а 169 загиблих — це військові, які захищали країну.
Нова пошта завжди підтримує родини загиблих співробітників. Ми надаємо матеріальну допомогу сім’ям та фінансово підтримуємо їхніх дітей. Щомісяця вони отримують 10 000 гривень до досягнення ними повноліття, а також ми надаємо гранти на навчання в будь-якому ВНЗ світу розміром у $12 500. Троє дітей наших загиблих співробітників уже навчаються в університетах за кошти, надані компанією.
Нині 3 788 працівників групи компаній NOVA — мобілізовані. Кожного ми забезпечуємо амуніцією та всіма необхідними речами, а також щомісяця виплачуємо 10 тисяч гривень.
Утім, попри втрати, Нова пошта не зупинилась ні на день під час війни. Ми перебудували свою логістичну модель таким чином, щоб посилки доставлялись безперебійно за будь-яких умов. Ми відновили роботу на звільнених територіях, заходячи туди першими після ЗСУ, і продовжуємо працювати по всій Україні, навіть біля лінії фронту.
Нова пошта об’єднує українців. Першочерговою метою нашого виходу на ринок Європи, зокрема і Польщі, було бажання допомогти українцям, які вимушено покинули Україну, не втратити контакт з рідними на батьківщині.
Ми так і казали: «Розділені кордонами, об’єднані Новою поштою».
Ми пішли за нашими клієнтами, вийшли на ринок ЄС і активно розвиваємось за межами України. Нова пошта працює у 16-ти європейських країнах, ми відкрили 126 відділень та маємо понад 87 000 точок сервісу.
Якщо після нашої перемоги постане багатотомна монографія про силу духу і подвиг українців, Новій пошті буде присвячено чимало героїчних сторінок у ній. Цей досвід уже досліджують — торік команда національного оператора консультувала дослідників Інституту Вільяма Девідсона (WDI) при Мічиганському університеті, авторів навчального кейсу для бізнес-шкіл.
Джерело:
https://meduza.io/
https://www.sestry.eu/
https://www.google.com/
PS: І знову біда…
У пресслужбі «Нової пошти» розповіли, що вночі 13 січня росіяни випустили ракети по інноваційному терміналу в передмісті Харкова.
“Майже повністю знищено вантажний термінал та частково — поштовий. Внаслідок атаки поранено чотирьох колег — трьох співробітників сортувального центру та одного водія партнера-перевізника. Вони перебувають у лікарні під наглядом медиків, їхньому життю нічого не загрожує”, – зазначили в компанії.
Загинули четверо працівників термінала. Це – двоє працівників сортувального центру та два водії партнера-експедитора.
У компанії також наголосили, що з клієнтами, чиї посилки були пошкоджені або знищені через обстріли, зв’яжуться найближчим часом і компенсують їхню вартість.

PPS: Я знала, що буде війна…Не велася на “шашлики”, обіцянки астрологів та екстрасенсів, а готувала адреси притулку родині мого сина з трьома дітками, один із яких аутист і боїться натовпу людей і гучних звуків.
Це був мій колега з академічної структури – Клочко Григорій Іванович, який заздалегідь написав, що у його будинку в Нових Санжарах можна пожити, якщо що.
Це була моя одногрупниця Кривченко/Волошко Лариса, яка на дачі під Вишневим Київської області під час Чорнобиля дала притулок 20 осіб.
Це була знайома чоловіка із Хмельницького Алла Мазур.
Дякувати їм не передякувати.
Так, я знала, що буде війна, але не знала коли почнеться. Але чомусь в 2 ночі 24.02.22 стала пакувати аварійну сумку на прохання сина допомогти евакуювати дітей та написала своїм рідним дівчаткам, що лягаю одягнена… Чому так…
З першим пострілом я вже бігла до машини сина, де сіла шостою в п’яти місцеву машину, сьомою була – 14-та річна кішка.
Поїхали у бік Турбоатому, хоча не знали, що 2-х зупинках від будинку, на кільцевий вже були рашисти.
Мені здавалося, що я їду на дні три, може тиждень – довезу діток, допоможу влаштуватися і повернуся. Ключі від помешкання нікому не залишила.
Але не так сталося як гадалося… А через якийсь час зателефонували сусіди, що вибито вікна, а потім — що заливаю, розтрусило сантехніку.
Зібралася повертатися, а тут невістка в сльози — важким став наш аутист через зміни обстановки, напруженості дорослих.
Згадала про надійного та рукастого приятеля чоловіка за студентством, колегу по 203 кафедрі ХАІ — Чигрина Валентина Семеновича. Він одразу все зрозумів і взявся за опіку моєї квартири.
А ключі? Надіслала Новою поштою. Більше місяця ключі їхали до отримання, але не загубилися і дійшли.
Чигрин В.С., як потім стало відомо, багатьом допомагав у подібних справах та жартома називав себе “комендантом Північної Салтівки”. У нього був розбитий під’їзд зверху до 5-го поверху, знизу квартири пограбували мародері, а ще він був … хворий, але до останнього допомагав усім. Низький тобі, Валентин, уклін, світлої пам’яті та нехай земля буде пухом.
А мої вікна і досі стоять затягнуті Чигриним В.С. плівкою з пивного кіоску…
А що до Нової пошти, то приєднаюся до мемів: Нова Пошта — це ключ від дому!
ПРЕМІЯ ім. М А. МАСЛЕННИКОВА , 2025 рік

П’ятий рік в Аерокосмічному ліцеї ХАІ вручається премія ім. ректора М.А. МАСЛЕННИКОВА найкращим ліцеїстам .
Традиція народилася по ланцюжку Нехорошев Б.Г., випускник ХАІ 1962 року — Воробйов Андрій, випускник ХАІ 2008 р. — директорка ліцею Неоніла Волкова, яка з 1964 р працювала викладачем кафедри хімії і також надзвичайно високо оцінювала діяльність самого мудрого керівника ХАІ.



Ректор Микола Арсенійович Масленников ( 1962 — 1976 роки)…

Найголовніше для нього був студент ХАІ.
Микола Арсенійович
- збудував гуртожитки, щоб студенту було де жити;
- особисто вранці перевіряв буфети- чи є студенту чим поснідати;
- побудував навчальні корпуси, унікальну аеродинамічну трубу, створив обчислюваний центр, щоб студент міг здобувати найсучаснішу освіту;
- був ініціатором та підтримував усе, що сприяло культурному розвитку майбутнього інженера: клуб КВД, де був і театр, і вокал, і танці, і ВІВ народжувалися, як гриби, і команда КВК — найсильніші в місті та може за радянським союзом, якби в головах московських організаторів не було б корупції, студії скульптур і художників;
- дбав про спортивне здоров’я студента — було збудовано басейн і розпочато будівництво манежу;
думав про відпочинок студента — було розпочато будівництво табору відпочинку на березі моря у Рибачьому, Крим.
Слава про ХАІ не знала кордонів і конкурс був величезний під час вступу .
Тому і невипадково народилася ідея у директорки Аерокосмічного ліцею Волкової Н.Д. вручати найкращим ліцеїстам премію імені ректора М.А. Масленникова
в день його народження — 19 грудня.
Чотири роки фінансував премії випускник ХАІ Воробйов Андрій.
У 2025 року естафетну паличку прийняла випускниця ХАІ Олійник Наталія .
Ворота в «Доброта» відчинені — приєднуйтесь випускники ХАІ у заохоченні майбутніх студентів.
В АЕРОКОСМІЧНОМУ ЛІЦЕЇ ХАІ
набув фіналу традиційний конкурс
«КРАЩИЙ УЧЕНЬ РОКУ».
За рішенням Педагогічної ради Аерокосмічного ліцею ХАІ від 9.12.2025р (2025/03)
Грамоти та премії одержать четверо учнів ліцею:
Богдан ГОЛИК — учень 11 класу, Голова ліцейської Громади.

Святослав МИТРОФАНОВ — учень 11 класу.

Ельдар РУСИНОВ — учень 11 класу.

Олександр ШАРАПОВ – учень 11класу.

ГОЛОВНИЙ ГОСТЬ: дочка ректора М.А. Масленникова — Галина Миколаївна.
Вона розповіла про діяльність батька зі створення ХАІ, про його людські якості. Зокрема вона процетувала слова тодішнього міністра освіти СРСР Вячеслава Петровича Єлютіна , які і відображають підсумок діяльності ректора М.А. Масленникова: “ХАІ став найяскравішим діамантом у короні мінвузу СРСР”.
Наприкінці зустрічі директорка ліцею Н.Д. Волкова побажала усім успіху, мирного неба, подякувала ЗСУ та ліцеїстам, які захищають Украину — Андрій Русов, Олег Чорний, а також згадала загиблих ліцеїстів — Євгена Шрубека, Івана Хлопьяник.
БІЛЬСКІЙ Олексій, випускник 6-го факультету 2008 року, 7-го факультету 2019 року
Максим Євгенович, дуже приємно слухати, що Жидко Максим Євгенович, Долгополова Олена Вікторівна, Фаворова Катерина Миколаївна — це прізвища, які дають перепуску у світ психології.
Наша родина це знає з 2008 року. Дякувати не передякувати.
І нам довелось глянути в очі бійцю, що пройшов пекло цієї клятої війни. Ваша учениця впоралася — повернула до життя…
Щодо Більского Олексія — повага та низький уклін, оскільки він, на мій погляд з тих, хто по-справжньому справжній. Хай у Вас, Олексій, усе буде добре! Бережіть себе!










