Денис Герасимов народився 21 серпня 2003 року в Харкові. Після навчання в місцевому міському ліцеї №107 хлопець вступив до Національного аерокосмічного університету імені Жуковського.
З шести років Денис почав займатися футболом у секції «Металіста», але після травми руки та зміни тренера вирішив не продовжувати занять. Натомість хлопець тренувався на шкільному стадіоні, а також ходив на матчі «Металіста» разом із батьком.
Після революційних подій 2014 року Дениса почала цікавити тема організованої підтримки клубу. Він захопився створенням та друком стікерів на футбольну та патріотичну тематику. В 13-річного хлопця почали з’являтися балончики з фарбою.
В 2020 році Герасимов потрапив до фанатського колективу «Металіста» SPC (Simmer Polecats Crew), де на той час вже був його тренер зі змішаних єдиноборств Олександр Клушин, який мав майстерність у козацькому поєдинку, мав синій пояс з бразильського джіу-джитсу та був чемпіоном світу з ММА.
Одноклубники згадують, що фанатське життя швидко захопило Дениса. Він брав участь у багатьох довколафутбольних подіях останніх років перед повномасштабною війною, а свою сором’язливість компенсував упертістю та характером в бійці. В фанатському середовищі Герасимов мав прізвисько Бірч.
Передчуваючи наближення повномасштабної війни, фанатські колективи Харкова проводили підготовку. Денис приєднався до сформованої його тренером добровольчої групи при спецпідрозділі поліції «Схід».
З першого дня великої війни Бірч став до зброї, хоча мав на той момент лише 18 років. Ввечері 24 лютого 2022 року він зателефонував батькам та сказав, що сьогодні додому не приїде і залишиться допомагати хлопцям по місту. Він був наймолодшим представником підрозділу SPC division. Побратими згадують, що Денис залишався з підрозділом у найскладніші періоди для міста і всім, чим міг, допомагав хлопцям із 92-ї бригади захищати й звільняти область. Бірч мріяв продовжити службу в «Бешкетниках Сірка», але не зміг потрапити до підрозділу через юний вік.
Після цього Денис вирушив на підготовку до бригади «Азов».
Пройшовши навчання, він приєднався до 3-го батальйону 12 БСВП «Азов», де обіймав посаду гранатометника.
Рідні про цей його крок дізналися вже тоді, коли Денис став рекрутом.
Побратими згадують Бірча як відважного воїна і справжнього друга, який не боявся йти на найнебезпечніші завдання. Його відвага та відданість ідеалам свободи та незалежності України завжди надихали товаришів.
Телефонуючи додому, він завжди був у доброму гуморі. Говорив батькам, що все добре, а після війни планував продовжити займатися військовою справою.
Денис Герасимов загинув 20 вересня 2023 року, через місяць після свого 20-річчя.
Під час виконання бойового завдання в Серебрянському лісі під Кремінною Сіверськодонецького району на Луганщині Бірч отримав смертельні поранення внаслідок ворожого мінометного обстрілу.Він віддав своє життя за свою Батьківщину та свободу України, отримавши поранення, від яких не вдалося його врятувати.
Поховали воїна на Алеї слави харківського цвинтару №18.
Посмертно Денис Герасимов нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Вічна шана Герою!
Дошку на честь Д. О. Герасимова встановлено 30 грудня 2024 року на фасаді комунального закладу «Харківський ліцей № 107 Харківської міської ради» за адресою вулиця Академіка Барабашова, 38 Б.
«У цьому закладі в період 2009‒2020 рр. навчався Герасимов Денис Олександрович (21.08.2003‒20.09.2023). Позивний ― Бірч. Герой, який загинув за свободу та незалежність України. В/ч 3057, 12 бригада спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України. Герої не вмирають!».
«Людина з великої літери. З перших днів повномасштабної війни став на захист держави. Був справжнім другом та відважним воїном, який ніколи не боявся виконувати найнебезпечніші завдання! Було за честь стояти з тобою в одних лавах! І мати такого друга! Нам не вистачатиме тебе, твоїх приколів та фірмового затяжного «та-да»… Обов’язково помстимось!» ― пообіцяв побратим Дениса SKADI.
«Ти був здатний твердо стояти, не падаючи. Наполегливо йшов до мети. Вдячний долі за те, що ти був моїм другом. Тобі назавжди 20», ― відреагував друг і побратим Бірча.
«Він був скромний, добрий, дуже цілеспрямований. Чуйний син, патріот своєї країни. З підлітка непомітно виріс у справжнього та мужнього воїна. Кохаємо, пишаємося та дуже сумуємо. Велике щастя мати такого сина!» ― написала мама Оксана Герасимова.
Спочивай друже, тепер нам є чому повчитися в тебе.
Денис “Бірч” Герасимов. Азов. SPC division. В строю.
КЛЯТА ВІЙНА…
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ТОБІ, ВОЇНЕ!
НИЗЬКИЙ УКЛІН ВІД УСІХ УКРАЇНЦІВ!
Джерело:
https://khai.edu/ua/news/
https://memorial.ua/
https://www.myhovych.com/
https://www.standsofheroes.com/
https://sport.ua/uk/news/
https://ukrfootball.ua/
https://mevorydoskikharkov.blogspot.com/