ПРИЛЕПО Віктор, випускник 5-го факультету 1970 року


В год защиты Олейником докторской приехал в Рыбачий во время их конференции. Поскольку ехал с Лешей из Симферополя на одной маршрутке, то мы и поселились вместе.
В разговорах я упомянул Леше, что зимой вспоминал его давнее:
В лесу легко найти друга, особенно, если лес тамбовский.
Это изречение я вспомнил, когда за кои-то годы вышел на лыжах в лесопарк и неожиданно в течение какого-то часа поочередно пообщался с ребятами-туристами из ХПИ (незнакомыми ранее, но нашлись и общие знакомые), затем с пробегавшим со Швейцарии Д. Ф. Симбирским, потом встретил нашего технического директора, тоже на лыжах.

И такими словами Олейник в давнем всесоюзном телевизионном КВНе, когда был капитаном команды ХАИ (а КВН был еще, действительно, клубом веселых и находчивых с конкурсами-экспромтами), начинал рекламировать тайгу, доставшуюся по условию задания: стоя спиной к карте, ткнуть указкой и рекламировать то место, куда попал указкой. На что Леша упомянул, что еще и “в жизни” применял этот прием с указкой. На экзамене по военке преподаватель попросил показать какой-то лючок на самолете (на том, что у корпуса К-2 стоит). Иду, мол, с указкой вдоль самолета и по реакции ребят понимаю, что только что прошел этот самый лючок. Тогда делаю эффектный выпад назад в этот лючок указкой, как шпагой, по всем правилам, с отведением согнутой левой руки: “Ап-п! Вот он!”
И еще спустя столько лет надиктовал их вопросы на конкурсе-разминке, где у хаевцев правильный ответ давал Мальчик-Эталончик:
Упростить выражения:
1. Завершение движения по каналу с сечением замкнутого контура с интенсивной потерей в конце первоначального качества.
Ответ Мальчика-Эталончика: вылететь в трубу.
2. Завершение движения в направлении утепленного гидроизолятора.
Ответ: сесть в калошу.
Усложнить выражение:
Глокая Куздра штеко будланула бокра и курдячит бокренка.*
Ответ:…курдячит двух бокренков.

А когда Леша мог оторваться от дел конференции, то мы ходили на пляж втроем с Толиком Гольцовым (тогда из г. Орла), при этом Олейник вел нас через базарчик, чтобы мы угостились винами у Мустафы, вечером гуляли по набережной и беседовали.

*ОЛЕЙНИК Н.А.:
Эту оригинальную фразу придумал ученый-языковед Л.В. Щерба доказывая, что можно выразить смысл ситуации даже непонятными словами, если все грамматические правила соблюдены – корни всех слов данной фразы выдуманы, а суффиксы и окончания настоящие. Эта фраза легла в основу лингвистического конкурса «Глокая куздра» и, благодаря команде КВН ХАИ, попала и в КВН.

Джерело:
Книга Н. Олейник “Есть ли жизнь за моторным корпусом», 2009

Фото команди КВК С. Глущенко (реставрація за допомогою ШІ)

PS З Днюхой, Леха!

… Всю Землю Ты оставил мне…
Но без Тебя она мала…
(французский фильм)

 МОРОЗ Сергій, випускник 2020 року


Сергій родом з Донецької області, жив у Слов’янську.
Закінчив місцеву школу №18 та Слов’янський авіаційний коледж, пішов на службу у ДСНС.
Згодом вступив до Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут».
Сергій служив за контрактом у Збройних силах України з 2015 року. Брав участь в АТО. Під час повномасштабної війни Сергій командував інженерно-саперним взводом 106-го окремого батальйону територіальної оборони ЗСУ. Позивний “Шахід”.
Загинув від ракетного обстрілу 8 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання під Сватовим на Луганщині.

Поховали офіцера у селищі Билбасівка на Донеччині.

«Неймовірна людина, яка загинула на Луганщині за Майбутнє наших дітей! Остання зустріч із тобою Брате… все було так швидко. Ти побачив нашу Валькірію і зупинився, щоб привітатись із нами. Ми були завжди раді нашим зустрічам, але, на жаль, вони були коротенькі по 5 хвилин… та за них багато встигали розказати один одному. Та про все! Тепер розумію, що не буде тих 5 хвилин… Пам‘ятаю, як ми познайомились: ти прийшов до нашого Бійцівського Клубу і почав тренуватись, було дуже важко, але ти не здавався. Це вразило. Таких, як ти, немає. Ти один такий добрий, щирий та сміливий, завжди в гарному настрою. Тебе не вистачає, Серьога… Як почалась Війна, ти був один з перших, хто пішов зупиняти ворога. Дуже вдячний Долі за дружбу із тобою.
ЗАВЖДИ ЖИВИЙ, ЗАВЖДИ ПОРУЧ!» – написав волонтер Олексій Юков.

«Дуже привітна і сильна була людина, командир саперів, на таких тримаються ЗСУ, вічна Слава Героям України!» – написав Володимир Бударін.

У Сергія залишилися батьки.

КЛЯТА ВІЙНА…
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ТОБІ, ВОЇНЕ!
НИЗЬКИЙ УКЛІН ВІД УСІХ УКРАЇНЦІВ!

Джерело:

https://khai.edu/ua/news/

https://memorial.ua/

 СВИСТУЛА Андрій, випускник 4-го факультету 1999 року

Андрій родом з міста Петровське Луганської області.

Закінчив Національний аерокосмічний університет імені Миколи Жуковського «Харківський авіаційний інститут».

Жив у Дніпрі.
Працював начальником сектора в «Конструкторському бюро «Південне» імені Михайла Янгеля».
У перші тижні повномасштабного російського вторгнення Андрій приєднався до лав Національної гвардії України, де командував взводом.
Позивний “Південний”
Брав участь у боях за Рубіжне і Комишуваха на Луганщині, Слов’янськ на Донеччині, Ізюм на Харківщині та багато інших.
Лейтенант Андрій Свистула загинув 4 листопада 2022 року поблизу Майорська на Донеччині внаслідок ворожого мінометного обстрілу. 20 днів він не дожив до свого 47-річчя.

У Дніпрі на перші роковини зібрались майже 20 хайовців з його потоку і ще більше 20 побратимів.

«Чудовий друг, талановита людина з гарним почуттям гумору, патріот свого міста та країни. Справжній, чесний і справедливий чоловік, батько двох дітей. Він неймовірно любив своїх доньок і дружину!» – розповіли побратими Андрія.
«Він був не військовим, але був воїном, не гучним політиком, але свідомим громадянином, не відчайдушним оптимістом, а діючим реалістом. Ми завжди пам’ятатимемо Андрія, який боровся за нашу незалежну Україну, який віддав в цій боротьбі своє життя. Ми втрачаємо найкращих заради рук без кайданів», – написала донька воїна Анастасія.
Поховали офіцера на Краснопільському цвинтарі у Дніпрі.
В Андрія залишилися дружина і доньки.

КЛЯТА ВІЙНА…
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ТОБІ, ВОЇНЕ!
НИЗЬКИЙ УКЛІН ВІД УСІХ УКРАЇНЦІВ!

Джерело:

https://khai.edu/

https://memorial.ua/

https://fakty.ua/

https://x.com/MemoryBookUA/

 МОЙСА Олександр, випускник 6-го факультету 2009 року

Олександр Мойса випускник 6-го факультету за фахом «Менеджмент» 2009 року.
Доброволець.
На фронті з липня 2022 року.
20 жовтня 2022 року не витримало серце.
У бабусі залишилося тільки одне фото – на військовому квитку.

Дуже мало інформації.
Друзі, однокурсники відгукніться. Роскажить про добровольця ЗСУ Олександра Мойсу, який залишився на війні.

КЛЯТА ВІЙНА…
ВІЧНА ШАНА ТА СПОКІЙ ДУШІ ЗАХИСНИКУ УКРАЇНИ…
НИЗЬКИЙ УКЛІН ВІД УСІХ УКРАЇНЦІВ!

Джерело:

https://khai.edu/ua/news/

 АНДРІЙ, випускник 3-го факультету 2019 року

ЗАМІСТЬ ОФІСУ — АЕРОДРОМ.
ЯК ІТ-СПЕЦІАЛІСТ СТАВ АВІАЦІЙНИМ ТЕХНІКОМ


Андрій – старший авіаційний технік.
До повномасштабного вторгнення працював у Харкові в компанії, яка займалася програмним забезпеченням для атомних електростанцій.
“Після початку повномасштабного вторгнення переїхав до Миргорода. Деякий час працював віддалено. У грудні 2022 року розпочав службу у 831 Миргородській бригаді тактичної авіації”, — розповідає Андрій.
На початку служби було трохи важко, через відсутність знань, необхідних для роботи з літаками. З часом усе налагодилося, адже товариші завжди приходять на допомогу, якщо виникають труднощі в роботі. Зараз уже добре знає свою нішу й виконує поставлені завдання.
“Мої обов’язки — підготовка літака до польотів. Ми проводимо перевірку статичного та динамічного тиску, герметичності систем літака, справності систем автоматичного управління, правильності роботи навігаційного комплексу, щоб коректно відображалися курс, крен і тангаж. Після польоту, якщо виникають несправності, ми маємо швидко їх усунути та підготувати літак до наступного вильоту”, – розповідає Андрій.
Про службу у війську знає з дитинства — від батька, який віддав армії 27 років служби.
Про свою роботу розповідає з усмішкою. Каже, що потрібно добре виконувати свою справу й швидко бігати, адже доволі часто доводилося готувати літаки під час повітряних тривог.
“Військові дії вносять свої корективи в роботу: ми повинні бути готові будь-якої хвилини підготувати літак до виконання бойового завдання. Узимку трохи складніше — сніг, мінусові температури, але це наша аеродромна специфіка. Ми намагаємося віддавати роботі всі 100%” — говорить старший технік.
Зізнається, що не шкодує про свій вибір. Зараз такий час, що потрібно захищати країну.

Пишаємося!
Дякуємо від усіх українців!
Бережіть себе, Андрію!

Джерело:

https://khai.edu/ua/news/

https://www.facebook.com/831MirgorodBrTA