Архив автора: Oleynik

 Вітання ГАЛУНЕНКА О.В. — 80 років!

Опубликовано автором
Добавить комментарий


Він навчив «Мрію» літати!
01.03.2026 відзначає 80-й день народження легендарний авіатор України- Олександр Галуненко!
Саме Олександр Васильович Галуненко командував екіпажем, який вперше підняв у небо унікальний літак АН-225 «Мрія» – найбільший і наймогутніший транспортний літак, який став символом України!
Його ім’я занесено до Книги рекордів Гіннеса як автора понад 200 авіаційних рекордів та надскладних випробувальних польотів.

Вітаємо з ювілеєм – Героя України, кандидата технічних наук, льотчика-випробувача Авіаційного науково-технічного комплексу імені О. К. Антонова, помічника генерального конструктора з льотних питань,
члена Погоджувальної ради ГО «Рада з екологічної безпеки» -
Галуненка
Олександра Васильовича!

Шановний Олександре Васильовичу!
Від імені нашої організації прийміть слова глибокої шани і поваги та наші щирі вітання з нагоди Вашого дня народження!
У цей день Ваша зірка ще раз яскраво знаменує народження видатної і непересічної особистості, досвідченого і талановитого фахівця, знаного вченого, представника наукової і технічної еліти України.
Наша держава завжди була багатою на людей, чиїми натхненням, мудрістю та виваженістю рішень будується підґрунтя для її подальшого розвитку та процвітання. Кожна людина є неповторна, але особливими щедротами – гострим розумом та багатьма визначними талантами наділені лише обрані і серед них є – Ви!
Ми пишаємось, що нам поталанило мати честь співпрацювати з Вами.
Тож, у цей святковий день ми бажаємо Вам здоров’я, щастя, достатку та родинних гараздів! Бажаємо ще довгі роки мати добру наснагу черпати сили в служінні України та мати бажання та змогу передавати свій досвід нащадкам.
Зичимо Вам оптимізму, родинного тепла та затишку, натхнення й невтомності, здійснення всіх мрій і сподівань. Нехай Ваші найкращі якості – мудрість і виваженість, діловитість і розсудливість, людяність і порядність, цілеспрямованість, відданість справі, високий професіоналізм – стануть запорукою успіху та нових досягнень.
Миру, злагоди, любові та процвітання Вам і Вашій родині!
Зі святом!
Нехай небо завжди буде мирним, а мрії — здійсненними! Україна з нетерпінням чекає, коли «Мрія» стане на крило!

Джерело:

https://www.facebook.com/orekhov3274

 ВОЛЯК Сергій, випускник 6-го факультету 1998 року

Опубликовано автором
Добавить комментарий

Сергій народився у Харкові 23 січня 1975 року.
З самого дитинства Харківський авіаційний був частиною його життя…
У 1994 році поступив до ХАІ, який закінчив у 1998 році за спеціальністю «Економіка й управління в машинобудуванні» за кваліфікацією інженер-менеджер.

Доброволець. Офіцер. Старший лейтенант, командир стрілецької роти в/ч А4454.
Військовослужбовці цієї частини брали участь у бойових діях на Донецькому напрямку, включаючи такі населені пункти, як Вугледар та Петропавлівка.

1 листопада 2022 року біля села Павлівка Волноваського району Донецької області Сергій Воляк повів своїх бійців у бій.
У свій останній бій…

На жаль, дуже мало інформації…

Вклонимося батькам — хайовцям:
мама — Олена Олександрівна Воляк — викладач ХАІ, заступник декана,
батько — — Микола Ілліч Воляк — випускник другого факультету ХАІ 1973 року, викладач і завідувач лабораторії кафедри теорії авіаційних двигунів.

КЛЯТА ВІЙНА…
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ТОБІ, ВОЇНЕ!
НИЗЬКИЙ УКЛІН ВІД УСІХ УКРАЇНЦІВ!

Джерело:

https://khai.edu/ua/news/

https://www.google.com/

 24 лютого — Річниця Незламності України

Опубликовано автором
Добавить комментарий

24 лютого 2026 року – четверта річниця початку повномасштабної війни, і цей день залишиться назавжди не тільки в історії, але і в пам’яті кожного українця.

24 лютого 2022 року назавжди розділило життя українців на “до” та “після”. Цього дня, три роки тому росія розв’язала повномасштабну війну проти України. Цей напад став кульмінацією загарбницької війни, яку ворог розпочав проти нашої держави ще 11 років тому.
…І вже чотири роки війни – великої, важкої, визвольної… Війни, яка торкнулася кожного… 1461 день сповнених страждань, страшних випробувань, втрат, розпачу, розлук… 1461 день мужності, незламності, героїчного спротиву….

І впродовж кожного з цих 1461 днів, наші Захисники та Захисниці на межі людських можливостей роблять все, щоб ворог не досяг своєї мети, наближає нас до Перемоги.
Щиро дякуємо Вам мужні українські Воїни за кожен світанок і за кожен вечір. Дякуємо Вам за Вашу незламність та мужність, сміливість та стійкість.

Джерело:

https://znayshov.com/

 ПРИЛЕПО Віктор, випускник 5-го факультету 1970 року

Опубликовано автором
Добавить комментарий


В год защиты Олейником докторской приехал в Рыбачий во время их конференции. Поскольку ехал с Лешей из Симферополя на одной маршрутке, то мы и поселились вместе.
В разговорах я упомянул Леше, что зимой вспоминал его давнее:
В лесу легко найти друга, особенно, если лес тамбовский.
Это изречение я вспомнил, когда за кои-то годы вышел на лыжах в лесопарк и неожиданно в течение какого-то часа поочередно пообщался с ребятами-туристами из ХПИ (незнакомыми ранее, но нашлись и общие знакомые), затем с пробегавшим со Швейцарии Д. Ф. Симбирским, потом встретил нашего технического директора, тоже на лыжах.

И такими словами Олейник в давнем всесоюзном телевизионном КВНе, когда был капитаном команды ХАИ (а КВН был еще, действительно, клубом веселых и находчивых с конкурсами-экспромтами), начинал рекламировать тайгу, доставшуюся по условию задания: стоя спиной к карте, ткнуть указкой и рекламировать то место, куда попал указкой. На что Леша упомянул, что еще и “в жизни” применял этот прием с указкой. На экзамене по военке преподаватель попросил показать какой-то лючок на самолете (на том, что у корпуса К-2 стоит). Иду, мол, с указкой вдоль самолета и по реакции ребят понимаю, что только что прошел этот самый лючок. Тогда делаю эффектный выпад назад в этот лючок указкой, как шпагой, по всем правилам, с отведением согнутой левой руки: “Ап-п! Вот он!”
И еще спустя столько лет надиктовал их вопросы на конкурсе-разминке, где у хаевцев правильный ответ давал Мальчик-Эталончик:
Упростить выражения:
1. Завершение движения по каналу с сечением замкнутого контура с интенсивной потерей в конце первоначального качества.
Ответ Мальчика-Эталончика: вылететь в трубу.
2. Завершение движения в направлении утепленного гидроизолятора.
Ответ: сесть в калошу.
Усложнить выражение:
Глокая Куздра штеко будланула бокра и курдячит бокренка.*
Ответ:…курдячит двух бокренков.

А когда Леша мог оторваться от дел конференции, то мы ходили на пляж втроем с Толиком Гольцовым (тогда из г. Орла), при этом Олейник вел нас через базарчик, чтобы мы угостились винами у Мустафы, вечером гуляли по набережной и беседовали.

*ОЛЕЙНИК Н.А.:
Эту оригинальную фразу придумал ученый-языковед Л.В. Щерба доказывая, что можно выразить смысл ситуации даже непонятными словами, если все грамматические правила соблюдены – корни всех слов данной фразы выдуманы, а суффиксы и окончания настоящие. Эта фраза легла в основу лингвистического конкурса «Глокая куздра» и, благодаря команде КВН ХАИ, попала и в КВН.

Джерело:
Книга Н. Олейник “Есть ли жизнь за моторным корпусом», 2009

Фото команди КВК С. Глущенко (реставрація за допомогою ШІ)

PS З Днюхой, Леха!

… Всю Землю Ты оставил мне…
Но без Тебя она мала…
(французский фильм)

 МОРОЗ Сергій, випускник 2020 року

Опубликовано автором
Добавить комментарий


Сергій родом з Донецької області, жив у Слов’янську.
Закінчив місцеву школу №18 та Слов’янський авіаційний коледж, пішов на службу у ДСНС.
Згодом вступив до Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут».
Сергій служив за контрактом у Збройних силах України з 2015 року. Брав участь в АТО. Під час повномасштабної війни Сергій командував інженерно-саперним взводом 106-го окремого батальйону територіальної оборони ЗСУ. Позивний “Шахід”.
Загинув від ракетного обстрілу 8 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання під Сватовим на Луганщині.

Поховали офіцера у селищі Билбасівка на Донеччині.

«Неймовірна людина, яка загинула на Луганщині за Майбутнє наших дітей! Остання зустріч із тобою Брате… все було так швидко. Ти побачив нашу Валькірію і зупинився, щоб привітатись із нами. Ми були завжди раді нашим зустрічам, але, на жаль, вони були коротенькі по 5 хвилин… та за них багато встигали розказати один одному. Та про все! Тепер розумію, що не буде тих 5 хвилин… Пам‘ятаю, як ми познайомились: ти прийшов до нашого Бійцівського Клубу і почав тренуватись, було дуже важко, але ти не здавався. Це вразило. Таких, як ти, немає. Ти один такий добрий, щирий та сміливий, завжди в гарному настрою. Тебе не вистачає, Серьога… Як почалась Війна, ти був один з перших, хто пішов зупиняти ворога. Дуже вдячний Долі за дружбу із тобою.
ЗАВЖДИ ЖИВИЙ, ЗАВЖДИ ПОРУЧ!» – написав волонтер Олексій Юков.

«Дуже привітна і сильна була людина, командир саперів, на таких тримаються ЗСУ, вічна Слава Героям України!» – написав Володимир Бударін.

У Сергія залишилися батьки.

КЛЯТА ВІЙНА…
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ТОБІ, ВОЇНЕ!
НИЗЬКИЙ УКЛІН ВІД УСІХ УКРАЇНЦІВ!

Джерело:

https://khai.edu/ua/news/

https://memorial.ua/

 СВИСТУЛА Андрій, випускник 4-го факультету 1999 року

Опубликовано автором
Добавить комментарий

Андрій родом з міста Петровське Луганської області.

Закінчив Національний аерокосмічний університет імені Миколи Жуковського «Харківський авіаційний інститут».

Жив у Дніпрі.
Працював начальником сектора в «Конструкторському бюро «Південне» імені Михайла Янгеля».
У перші тижні повномасштабного російського вторгнення Андрій приєднався до лав Національної гвардії України, де командував взводом.
Позивний “Південний”
Брав участь у боях за Рубіжне і Комишуваха на Луганщині, Слов’янськ на Донеччині, Ізюм на Харківщині та багато інших.
Лейтенант Андрій Свистула загинув 4 листопада 2022 року поблизу Майорська на Донеччині внаслідок ворожого мінометного обстрілу. 20 днів він не дожив до свого 47-річчя.

У Дніпрі на перші роковини зібрались майже 20 хайовців з його потоку і ще більше 20 побратимів.

«Чудовий друг, талановита людина з гарним почуттям гумору, патріот свого міста та країни. Справжній, чесний і справедливий чоловік, батько двох дітей. Він неймовірно любив своїх доньок і дружину!» – розповіли побратими Андрія.
«Він був не військовим, але був воїном, не гучним політиком, але свідомим громадянином, не відчайдушним оптимістом, а діючим реалістом. Ми завжди пам’ятатимемо Андрія, який боровся за нашу незалежну Україну, який віддав в цій боротьбі своє життя. Ми втрачаємо найкращих заради рук без кайданів», – написала донька воїна Анастасія.
Поховали офіцера на Краснопільському цвинтарі у Дніпрі.
В Андрія залишилися дружина і доньки.

КЛЯТА ВІЙНА…
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ТОБІ, ВОЇНЕ!
НИЗЬКИЙ УКЛІН ВІД УСІХ УКРАЇНЦІВ!

Джерело:

https://khai.edu/

https://memorial.ua/

https://fakty.ua/

https://x.com/MemoryBookUA/