06.04.26…Головний корпус ХАІ, весь фасад без вікон, і частково випали вікна у профілакторії.
Врятували Масленниковські ялинки, які взяли на себе шахед, а так було б пряме попадання в головний корпус…
ОВЧАРЕНКО Богдан, студент 2-го курсу 1-го факультету
Богдан народився 11 листопада 2003 року у смт. Шахтарьске (Свердловськ) на Луганщині.
У 2021 році поступив на факультет літакобудування ХАІ, обравши кафедру інформаційних технологій проєктування.
З березня 2022 року Богдан проживав у селі Кричка Солотвинської селищної громади на Івано-Франківщині. Продовжував навчання в ХАІ дистанційно, успішно закінчив перший курс.
У січні 2023 року другокурсник ХАІ Богдан Овчаренко добровольцем став на захист України. Солдат 207-ї механізованої бригади, що тримала ворога на Донецькому напрямку. Але доля відвела Богдану всього три місяці…
25 квітня 2023 року — ворог ударив ракетами по місту Слов’янськ… Цей обстріл забрав життя Богдана Овчаренка. Воїна, добровольця, патріота, людини з великим серцем.
У Солотвинській селищній громаді написали:
«Богдан на свій юний вік був справжнім патріотом та Воїном, який не побоявся стати на захист своєї держави. Відданий військовій присязі на вірність українському народові, він загинув, мужньо виконуючи військовий обов’язок.
Пам’ять про Захисника України житиме вічно!
Низький уклін!
Вічна пам’ять! Вічна шана!
Наші діти, наші герої — вони були народжені для Життя і найбільше заслуговували на нього.»
Богдану назавжди 19…
Джерело:
https://khai.edu/ua/news/
https://galychyna.if.ua/
https://pik.net.ua/
КЛЯТА ВІЙНА…
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ТОБІ, ВОЇНЕ!
НИЗЬКИЙ УКЛІН ВІД УСІХ УКРАЇНЦІВ!
04 квітня 1970 рокуБОНДАР Олег, випускник 5-го факультету 1971 року
… 4 квітня 1970 року команда КВК ХАІ грала свою першу телевізійну гру. Грали із командою Білоруського політехнічного інституту. Команда блискуче зіграла розминку. Навіть зараз питання та відповіді тієї гри можуть претендувати на актуальність. Наприклад, на запитання: «Який злочин скоюється зараз в одному з московських провулків?», команда відповіла: «Саме зараз у Третьяковській галереї Іван Грозний убиває свого сина».
Примітно, що цього дня вперше в історії КВК була зафіксована нічия – саме так закінчилася ця зустріч. А вранці «команда прокинулася знаменитою». (Ніччя пояснилася дзвінком П.М. Машерова, перший секретарем ЦК КПРС Білоруської РСР, до редакції КВК. Н. Олійник)
Перший склад команди знав весь інститут: Євген Бут, Льоша Олійник, Влад Мосьпан, Толік Артеменко, Олег Бондар, Юра Скібін, Женя Гецович, Ян Рубінштейн, Міша Іоселевич, Вітя Забейворота, Боря Дикун, Купа (Валера Трифонов), Слава Балімець, Слава Балаценко, художник Володя Єрмолаєв, музиканти, керовані Сергієм Гарбузом на прізвисько Диня. На відміну від своїх послідовників 90-х років, були в команді і дівчата — Інна Штительман, Наташа Морозова, Наташа Дмитрієва, Марина Пасова. Дуже важливою, самовідданою була робота групи підтримки: Ірина Пантелєєва, Алік Маркон, Наталія Русак (зараз Олійник). Доставали та організовували будь-який потрібний для КВК реквізит від нічних горщиків для «фашистських касок» і кларнетів для «розчалок літака» до живого справжнього Пітерського водолаза, відловленого в ополонці, на виступі в Ленінграді. Щоправда, цей кадр із водолазом ТБ вирізало…
А одним із автором команди був молодий письменник-сатирик Алік Інін (Гуревич).
Режисером команди був відправлений від телебачення випускник ХПІ Артур Вишневецький, який своїм талантом пробився до москвичів.
Дякую С. Глущенко за фотографії
ПОЛІТ ДО МІСЯЦЯВітаю, земляни знову летять до Місяца на ракеті, яка несе прогрес, а не смерть…
Дуже сподіваюся, що в цьому проекті є хайовці і прийде час, і ми почуємо багато цікавого.
Як же погано, що багато ідіотів, які не розуміють, що краще створювати, а не руйнувати…
БАРИШЕВ Максим, випускник 5-го факультету 1999 року
Максим Баришев народився у Києві. Батько сім’ї був військовим. Можливо, саме приклад батька згодом мотивує сина вступити до лав української армії та захищати Батьківщину.
Здобув середню освіту в місті Хмельницький.
Пізніше навчався у Харківському авіаційному інституті. Вступив до ХАІ в 1992 році. Рідний 5-й факультет, рідний гуртожиток ХАІ-12.
У 1999 році отримав диплом випускника радіотехнічного факультету – спеціальність «Конструювання та виробництво радіоапаратури».
У 2014 році добровольцем став на захист країни.
На довгі 9 років він забув про мирне життя, довгі 9 років він бився за Україну. За період військової кар’єри неодноразово брав участь у бойових операціях. Зокрема, у складі 72-ї ОМБр імені Чорних Запорожців в Антитерористичній операції на сході України.
З початку повномасштабного вторгнення продовжував захищати українську землю у складі своєї бригади. Став учасником оборони Києва, пізніше воював на Донецькому напрямку.
15 лютого 2023 року випускник ХАІ, доброволець із 2014 року, старший сержант 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Максим Баришев прийняв свій останній бій під Вугледаром…
03 січня в Максима був день народження… йому виповнилось 48…
Героя Ворзеля Максима Баришева нагороджено посмертно державною відзнакою. На урочистостях з нагоди Дня селища Бучанський міський голова Анатолій Федорук вручив Орден «За мужність» III ступеня мамі воїна – Наталії Олексіївні Баришевій.
У Бучі, яка тепер навіки стала символом неймовірного горя й страждань, Максиму Баришеву встановлено стелу.
Джерело:
https://khai.edu/ua/news/
https://www.buchanews.com.ua/
https://ualosses.org/uk/soldier/Джерело:
КЛЯТА ВІЙНА…
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ТОБІ, ВОЇНЕ!
НИЗЬКИЙ УКЛІН ВІД УСІХ УКРАЇНЦІВ!
САРБЄЄВ Анатолій Федорович, полковник, завідувач військової кафедри ХАІ 
Колеги та співробітники ХАІ пам’ятають А.Ф. Сарбєєва за вчинком ”честь маю” — він не голосував за зняття М.А. Масленникова з посади ректора на ганебному парткомі, хоча з Масленниковим мав непрості стосунки через Б.І. Ярошенко, який з одного боку, вважався викладачем на кафедрі, а з іншого, був головним з будівництва студентського табору у Криму.
Студенти пам’ятають А.Ф. Сарбєєва за повагу — так у 1970 році він прийшов на вокзал, щоб проводити на табірні збори.
А ось, що згадує Віталій Євгенович Гайдачук, випускник 1-го факультету 1962 року :
На першому курсі 2 вересня 1956 року послали нас до колгоспу. Керівником був майор Сарбєєв.
При прощанні нас не тільки нагодували, а й напоїли… Привезли до Лозової, чекаємо на електричку. Поруч пивна, як не зайти… Раптом підійшов якийсь хлопець і забрав моє пиво. Сказали, що це місцевий і пішов у міліцію. Я довго й роздумувати не став — флотський, у тільнику, з вусами і далеко не незавадний. Побіг у міліцію — лаявся і дав по морді.
Сарбєєву доповіли, запропонували мене сховати.
Приходить черговий лейтенант з міліції — на мене показує та каже, що забирає у міліцію. Сарбєєв у відповідь командним голосом: “Смирно! Навколо! Пішов, щоб я не бачив тебе!” Майор же!
Ось так врятував. На той час побувати в міліції мало чіткі наслідки — спочатку з комсомолу виганяли, а потім з інституту.
Все життя з добротою згадую.