Геннадий Горбенко
Мне повезло работать рядом с этим удивительным живым во всех смыслах человеком, начиная с 70-х годов. Он был действительно частью ХАИ, его души, его двигателем. Перед войной он подарил мне свою книгу воспоминаний и мы вместе рассказывали моим молодым аспирантам о первых шагах вычислительной техники в ХАИ, о созданном им Вычислительном Центре, очередях к использованию вычислительной машины… А аспиранты слушали, сидя возле своих ноутбуков, вычислительные способности которых во много превышают возможности того первого ВЦ. И этот переход произошёл за одно-два поколения, в том числе благодаря таким людям, как Валерий. Спасибо ему за то, что жил и творил среди нас, любил и создавал славу ХАИ. Надеюсь, что ХАИ тебя никогда не забудет. Земля-пухом тебе.
Артур Бабенко
Царствіє Небесне, наш Золотий і Перший Декан 6 факультету (збір з 1991 року)- Кожухов Валерій Дмитрович, від поступившого і закінчевшго ХАІ студента. Скіки хвостовок
ВИ давали — Шанс (в мене був один рік — академвідпустка) — довчився
Валерій Дмитрович — Ви в Серці, До Зустрічі, Поржем)
Юмор і Ум) – Ваше.
Дякуємо Вам від всього 6 факультету 1991 5 общежитіє, завдяки ВАМ!
До зустрічі, посміхнемось при цьому Юмор, Розум, За Своїх Студентів, це -ВИ !!! Благодарен Вам Ваш студент — Артур Бабенко.
Ви в нас стільки «вонзілі»‘УМА!!! Дякую-дякую-дякую
Olena Gorbachova
Часи були цікаві, пам’ятаю як здавали у нього екзамен і попередня группа отримала шару, звісно ми усі майже не готувались, прийшли, а він відкрив форточку і закриваючи сказав :»Шара уходь» і ми всі здавали, було цікаво
Добра, щира і відкрита людина, кожна людина могла підійти і обговорити будь що, відчуття гумору було крутезне.
Вічна пам’ять та Царство небесне
Anna Nahovitsyna
Земля пухом, вічна пам’ять. Пари Валерія Дмитровича одні з найяскравіших спогадів із навчання в ХАІ. Позитивна, добра людина, гарний викладач, який завжди вмів зацікавити студентів.
Надежда Голубь
Валерію Дмітровичу, вічна та світла пам’ять, він завжди був сильним і дивним во всіх своїх ділах. Я ніколи його не забуду, ми часто зустрічалися.
Sergiy Eremenko
Вічна пам’ять прекрасному чоловіку, який допомогав мені і студентом, і професором,; а я допоміг йому видати збірку його віршів
Olena Kyrychuk
Він нам казав на 1 курсі, хто не змінить прізвище до 5 курсу, диплом не захистить.
Дуже класний, щирий
Був нашим сусідом по гаражу на кругу 2 тролейбуса
Serhii Kuriennov
Возвращался с ним из Запорожья из командировки. Всю дорогу в поезде он рассказывал об истории ХАИ, о зарождении научной школы В.Л. Рвачова, о развитии программирования в ХАИ… Было очень интересно. Потрясающий был человек.
Олена Малахова
Человек с большой буквы хоть и не с простым характером. Но мы находили общий язык и я горжусь, что с ним работала. Покойся с миром шеф.
Камиль Магомедов
Светлая память светлому человеку. Я много раз неформально общался с ним на работе и дома, переписывался до последних дней. Приходилось ездить и на его чудесной самодельной машине с авиационными приборами, если кто помнит. Отдыхай, товарищ…
Alexander Grushenko
Мої друзі один за одним покидають нас….
Залишаються у наших спогадах. Почивай з миром, друже. Твоя мудра посмішка залишиться зі мною назавжди.
Нина Мартынова
Не вкладається в голові. Прекрасна, Дивовижна, Талановита, Життєрадісна Людина пішла… Співчуття рідним, світла пам’ять.
Volodymyr Ponomaryov
Пусть земля ему будет пухом
Помню годы общения с ним , начиная с курса по программированию до общения между деканами факультетов.
Много сделал для ХАИ. Уходят аксакалы.
Игорь Иванов
Человек, который научил меня программированию, дал основу профессии.
Спасибо вам и низкий поклон, Валерий Дмитриевич!
Владимир Шкабура
Дуже сумно, що пішов із життя Валерій Дмитрович, гарна і розумна людина, добрий організатор і керівник, він вніс вагомий внесок у розвиток ХАІ!
Araslanov Sergey
Йдуть чудові люди. Я вперше познайомився із Валерієм Дмитровичем ще студентом. Потім багато років ми працювали як колеги у 80-ті та 90-ті. Але зустрічалися не лише в кабінетах літакового та головного корпусу, у обчислювальному центрі, а й на будівництві, у неформальній обстановці, а потім, на жаль, у лікарняних коридорах. Я знав небагато людей, захоплених одночасно наукою та поезією, кібернетикою та конструюванням автомобілів. Він був сильною людиною, дбайливим чоловіком і батьком, вірним другом. Останні роки ми спілкувалися в месенджерах, я дізнавався від нього новини про ХАІ та Харків, розуміючи, як нелегко йому було жити на передньому краї, ховати колег-ровесників, які так і не дожили до мирного життя. Але він мужньо прожив останні дні. Так як прожив своє яскраве життя.
Буду завжди пам’ятати з теплом і вдячністю.
Андрей Воробьев
Світла пам’ять.
Гарна, та дуже цікава людина, часто зістрічав його на стадіоні ХАІ , під час його ранкової прогулянки. Він ділився цікавими історіями з свого життя, та життя ХАІ, подарував мені свою книгу, яку я з великию радістю прочитав, особливо розділ з віршами.
Один з віршів особливо мені запам’ятався, вірш про жінок та чоловіків.
Навіть спробував його покласти на акклорди гітари.
Версія авжеж аматорська, але тим не менш.
Світла пам’ять, видатній харизматичній людині, залишившій значний слід в історії ХАІ та в людях
Тупало Владимир
Невозможно выразить словами боль этой утраты….Я разговаривал с ним по телефону буквально месяц назад и никак он не выдал какого — либо беспокойства…Мы шли по жизни, по истриии ХАИ сначала, с 1968 года, просто рядом, он — доцент, только что созданной кафедры прикладной математики, и начальник только что открытого нового Вычислительного центра ХАИ, я — поступивший на первый курс студент…Ещё будучи студентом и активным пользователем ВЦ, а также участником студенческих научных работ на кафедре, много раз встречался с Валерием Дмитриевичем…Ему досталась тяжелейшая миссия в тех условиях- фактически заново построить, реставрировать помещения под огромные вычислительные машины того времени БЭСМ-4, ЕС ЭВМ…Сегодня мало кто представляет себе этот гигантский труд- в боях в министерствах добыть эти ЭВМ, установить, найти и обучить совершенно новым и неизвестным профессиям персонал, преподавателей и внедрить эту цифровую культуру в учебный процесс. Всем должно быть понятно, что вычислительная техника долгое время была исключительно на ВЦ. …Сегодня я не представляю себе, кто бы это в те времена смог такое сделать, кроме Кожухова….Уже как старые добрые знакомые мы встретились на кафедре прикладной математики, когда он стал заведующим. А я как был до этого заместителем заведующего, так и остался при нем….Это было что-то…Честно говоря, я себя не только сам считал лидером, но в определённом смысле и был им (в тот момент ещё и заведовал отраслевой лаборатрией), а тут оказался в одном кабинете с сильнейшим и мудрейшим Валерием Дмитриевичем…И его мудрость, огромный житейские опыт и талант руководителя стали для меня огромной ценностью.Валерий Дмитриевич очень многому научил, некоторые вещи я помню и сейчас, об этом мы вспоминали по телефону недавно….Я понимаю, что очень многие люди благодарны Валерию Дмитриевичу…Я в рядах этих людей. Наш институт жил, развивался, закалялялся да и дальше будет жить благодаря таким людям, как Валерий Дмитриевич Кожухов….В последние 15 лет как то незаметно он перевел меня на общение на «ты «, чего бы я раньше никогда не смог бы себе позволить…Воспользуюсь этим сейчас: дорогой Валерий Дмитриевич, пусть земля тебе будет пухом, и я уверен, что светлая память о тебе, твоих делах, твоём подвиге в стенах ХАИ будет бережно сохранена потомками….Искренние соболезнования родным и близким..…
Наталия Олейник
Це був друг нашої родини…
Іду з Меблевого Проскурою … Раптом біля Північної прохідної поруч зі мною зупиняється величезний трактор. З вікна кабіни висовується Валерій і з веселою посмішкою пропонує… покатати.
Як згадую — завжди посміхаюся…
…
КОЖУХОВ ВАЛЕРІЙ ДМИТРОВИЧ з книги “ЧЕМ ДОРОЖУ”, 2020
Мы молоды, честолюбивы,
Предчувствий и надежд полны,
Весёлы, горды и счастливы –
Ведь поступили мы в ХАИ.
Гранит наук грызём, не скроем
Нам нелегко, но мы должны
Осилить всё, мы не герои,
Нет, лишь студенты мы ХАИ.
Годы учёбы пролетели:
Задания, курсовики,
Мы незаметно повзрослели
И вот закончили ХАИ.
Немного грустно расставаться,
Но, чтобы не грустили мы,
Любовь и жен нам дал для счастья
Господь в награду за труды.
Нежней, верней подруг не сыщешь,
Да ты хоть свет весь обойди.
Умны, заботливы и чисты,
Конечно, девушки ХАИ.
И разбросало нас по свету
КБ. заводы и НИИ.
Неразрешимых проблем нету
Для инженеров из ХАИ.
И в годы тяжких испытаний
Военных лет не подвели –
Наши отцы на битву встали,
Простые парни из ХАИ.
И, где б я ни был, в Арзамасе.
В Нью-Йорке иль Улан-Уде
Я сразу вижу в людской массе
Хаёвца – наши есть везде!

СВІТЛА ПАМ’ЯТЬ…
М’ЯКИХ ХМАРИНОК…












