СЛАВГОРОДСЬКИЙ Олександр, випускник 2-го факультету 1981 року

64 річний Олександр Славгородський загинув 9 березня 2022 року під завалами будинку на Першотравневій, 2 у Ізюмі. Черговий російський обстріл зруйнував два під’їзди житлової будівлі. Загинули майже півсотні людей .
Лише через місяць окупанти дозволили почати розбір завалів…

Славгородський Олександр закінчив Харківський авіаційний інститут – факультет авіаційних двигунів. Обожнював небо і літаки. Це залишилося його хобі на все життя. Часто їздив у ХАІ на заходи, присвячені авіації, був постійним відвідувачем аерофестивалей у селищі Коротич. У 2021 році зібрав на такому фестивалі свою сім’ю.
Після закінчення вишу Олександр за розподілом потрапив на роботу за Північним полярним колом, але потім повернувся в Ізюм. Відкрив власну справу – збудував СТО. Чоловік також мав економічну освіту і багато років обіймав керівні посади у дорожній службі Ізюма — був гендиректор ПАТ “Шляхове ремонтно-будівельне управління”. Разом з тим ремонтував шляхи в різних містах України. Асфальтував територію Святогірської Лаври, яку вважав своїм «місцем сили». Лагодив дороги на Донеччині і пишався, що відновлює звільнені території Донбасу. Ніколи не залишав свою бригаду, у всі відрядження обов’язково їздив із нею.
Олександр дуже любив троянди. Закуповував їх для посадки на території свого підприємства, а також дарував сусідкам. Знайомі називали Олександра «суперменом».
Не пропускав концерти улюблених артистів, подорожував за першої змоги.
Він дуже любив життя.
23 лютого, за день до повномасштабної війни, Олександр востаннє бачився зі своєю донькою Оксаною. Вітав її з річницею весілля.
Останній дзвінок від нього був 7 березня.
Далі донька не мала жодної звістки про тата і більше місяця намагалася хоч щось з’ясувати про його долю. Та 22 квітня Оксані повідомили, що знайшли його тіло.

Донька Оксана згадує про Олександра як про тата мрії: «Мені пощастило, що в мене був такий батько. Він вів зі мною серйозні розмови про життя, давав поради. Він був вимогливий до себе й інших. Був самим собою. Другом, якого більше не буде».
Олександра Славгородського поховали на кладовищі Ізюма біля могил бабусь і дідусів. У нього залишилась донька.