Ігор народився в українському Донецьку.
Обрав для себе шлях військовослужбовця.
У 1988 році закінчив Ленінградське військово-технічне училище. Після випуску присвятив життя військовій авіації.
Згодом також здобув вищу освіту у Національному аерокосмічному університеті ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут».
У вільний час любив грати в теніс.
На момент повномасштабного російського вторгнення офіцер служив у 18-ій окремій бригаді армійської авіації імені Ігоря Сікорського Сухопутних військ ЗСУ. Був бортовим авіаційним техніком-інструктором. З перших днів великої війни боронив рідну країну від окупантів.
Загинув 06 березня 2022 року.
У цей день ворог рвався до Миколаєва. У селищі Баштанка частина ворожої колони повернула на Кривий Ріг, але з неба полетіли ракети.
Два гелікоптера вступили в бій.
Ціною свого життя вони дали можливість країні вистояти у самі скрутні дні.
Командир екіпажу капітан Горбань Владислав В’ячеславович. 27 років…
Штурман майор Зебницький Костянтин Миколайович. 51 рік…
Бортінженер майор Туревич Ігор Ігорович. 30 років…
Командир екіпажу капітан Чуйко Олександр Олександрович. 30 років…
Штурман капітан Бондаренко Сергій Миколайович. 26 років…
Бортінженер капітан Пазич Ігор Іванович. 45 років…
18-та Окрема бригада Армійської Авіації.
В той день льотчики розбили вщент велику колону ворожої армії, яка рухалась через місто Баштанка на Миколаївщині в напрямку Кривого Рогу.
Екіпажі двох гелікоптерів уже поверталися з успішно виконаного завдання, …
… але навічно продовжили політ.

За успішне виконання бойових завдань капітан Пазич був нагороджений орденами Богдана Хмельницького ІІІ і ІІ ступенів. Другим – уже посмертно.
«Тато був люблячим чоловіком і дідусем. Надійною опорою і підтримкою для сім’ї. До своїх професійних обов’язків ставився дуже відповідально, постійно розвивав свою професійну компетентність, навчався новому, отримував додаткову освіту. Тому на службі він був одним із кращих фахівців. Як інструктор, допомагав молодим курсантам опановувати справу борттехніка», – розповіла донька загиблого Анастасія.
Поховали офіцера на Алеї Героїв Сухоярського кладовища у місті Біла Церква на Київщині.
В Ігоря залишилися мама, дружина, донька, інші рідні, друзі та побратими.

ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ТОБІ, ВОЇНЕ!
НИЗЬКИЙ УКЛІН ВІД УСІХ УКРАЇНЦІВ

Джерело:

https://khai.edu/ua/news/

https://memorial.ua/

https://uk.wikipedia.org/

https://www.facebook.com/ Липовецька міська рада