Любимов Артем після закінчення ХАІ мав роботу на підприємстві TWEKO, мав родину з трьома любими діточкам. Артем бажав тільки щасливого майбутнього своїм діточкам…

А путлер забажав Київ за три дні…
І почалася клята війна…

У Вікіпедії сухі стрічки: Відчутні втрати не завадили противнику опівдні дістатися передмість Києва – смт Гостомель і Ворзель, м. Буча, за які зав’язалися жорстокі бої.

У перший день війни Артем вивіз свою родину — дружину та трьох діточок — з Києва, а сам, не зволікаючи, повернувся назад. Не маючи ані бойового досвіду, ані спеціальної підготовки, Артем разом із побратимами у перші дні березня організував партизанський супротив.
У селі Стоянка, що в Бучанському районі, була домівка його батьків. Там Артем із товаришами різали лінії електропостачання до командного пункту окупантів, палили ворожу техніку, не давали загарбникам спокійно дихати на рідній землі.
5 березня добровольці отримали можливість пройти прискорене навчання в одному із загонів ТрО. Кілька днів для здобуття навичок користування різними видами озброєння… Лише кілька днів, бо оскаженілий ворог рвався до Києва.
Після короткого навчання Артем уже брав участь у боях на Київщині.
15 березня 2022 року герой прийняв свій останній бій.
Загинув під артилерійським обстрілом, боронячи підступи до столиці, захищаючи країну і усіх діточок.

Артем Любимов (25.06.1991 – 15.03.2022).

Друзі напишуть:

«Артем був люблячим батьком, гарно виховував своїх дітей. Він був прикладом справжнього друга, доброю та дуже сміливою людиною…»

“Только на первом из этих фото, я впервые в жизни увидел Артёма без улыбки на лице. Он в моих воспоминаниях — ВСЕГДА суперпозитивный Человек. Всегда буду помнить…”

КЛЯТА ВІЙНА…
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ТОБІ, ВОЇНЕ!
НИЗЬКИЙ УКЛІН ВІД УСІХ УКРАЇНЦІВ!

Джерело:

https://khai.edu/ua/news/

https://uk.wikipedia.org/

Сторінка ФБ Артем Любимов