Дмитро до ХАІ вступав двічі.
Перший раз після закінчення 10 класу в 1955 р. Але навчаючись у ХАІ, мріяв про море і намагався через військкомат потрапити до військово-морського училища.
У 1957 році мрії Дмитра судилося здійснитися – його направили до військово-морського училища, і він уперше побачив море. Вже заповнюючи запитальник зустрічі вихованців інженерних факультетів ЧВВМУ (Чорноморське вище військово-морське училище ) ім. П.С. Нахімова у 1982 р. унікального набору 1957 р., він написав таку відповідь на запитання про нездійснене бажання: «Служити у флоті або хоча б флоту», тому що на 3-му курсі училища захворів на запалення легень, був списаний із плавскладу на берег і потрапив до Ростовського вищого артилерійського інженерного училища ім. Маршала Нєдєліна М.І.
А в 1961 році доля привела його на 4-й курс ХАІ, який він закінчив у 1964 р. з «червоним дипломом» і був залишений на роботу в інституті.
1964 – 1967 рр. – інженер та завідувач лабораторії теплових процесів ракетних двигунів.
Будзагонівці знають Діму Трунова як керівника студентських будівельних загонів на Цілині у 1964 р., а в 1965 р. як начальника республіканського штабу при ЦК ЛКСМУ студзагонів України та Молдавії чисельністю до 10 000 осіб.

1967 – 1969 рр. – аспірант ХАІ, автор винаходу та розробки нового технологічного процесу з виготовлення головної частини ракет. Захистив кандидатську дисертацію, став кандидатом технічних наук.
1969 – 1974 рр. – викладач кафедри теорії ракетних двигунів, керівник ударного комсомольського будівництва, потім проректор з фінансово-господарської діяльності ХАІ.
За час роботи було побудовано близько 20 нових навчальних корпусів, лабораторій та гуртожитків, базу відпочинку в Рибачому (Крим), надзвукову аеродинамічну трубу (другу в Радянському Союзі).
1974 – 1981 рр. – старший викладач кафедри виробництва двигунів літальних апаратів.
Через незгоду зі зняттям з посади ректора інституту М.А. Масленникова, у 1981 р. змушений був піти з ХАІ…
Дмитро Миронович був один із двох, хто проголосував проти рішення про зняття М.А. Масленникова з посади ректора. А потім написав заяву до вищих інстанцій, де підкреслював, що «всі перевірки, проведені комісіями обкому КПУ, КРУ, показали, що немає в основі цих порушень чиєїсь особистої користі, наживи, рвацтва», і “готовий до відповідальності за будівництво інституту, за все, що в ньому робилося і робиться, як помічник і однодумець ректора – його проректор з фінансово-господарської діяльності та капітального будівництва”.
І знову ж таки відповідь із запитальника вихованців ЧВВМУ: «Ні про що не шкодую! Сповідую і пишаюся заповідями “Яшки Помідора” (Гончарова Якова Якимовича): ніколи не зраджувати своїм правильним принципам та переконанням. І я ніколи їх не зраджував».

ПАМ’ЯТАЄМО, ПИШАЄМОСЯ!!!
Сьогодні 90 років від дня народження!
Світла пам’ять…

ДЯКУЮ хайовцю ГЛУЩЕНКУ Сергію за оновлені фотографії.