КРИВЧЕНКО Лариса, випускниця 3-го факультету 1972 року.

Це Звіт Волонтерського центру, де я майже щоденно працюю з початку війни

За 2025 рік руками наших волонтерів було сплетено 13 144 квадратних метрів маскувальних сіток.
Якщо спробувати уявити цю цифру не в сухих числах, а в образах — це майже два повноцінні футбольні поля, накриті сітками від краю до краю. Або понад десять олімпійських басейнів.
Кожен квадратний метр — це не просто плетіння. Це години роботи, у яких народжується захист для наших воїнів. Це сотні днів, коли хтось приходив раніше, хтось залишався довше, але всі тримали один спільний ритм.

Дякуємо всім свідомим українцям в Україні та за її межами, а також іноземним громадянам, що весь 2025 рік допомагали нашому волонтерському центру підтримувати наших славних воїнів ЗСУ.

Завдяки вам, ми відправили на фронт 668 коробок гуманітарної допомоги в 54 батальйони із 42 бригад.

Для покращення побутових умов переслали
6 холодильників,
4 пральних пральних машини,
8 мікрохвильовок,
6 вентиляторів,
газову плиту,
14 розкладних стільців,
матраци,
теплі ковдри,
подушки,
утеплений лінолеум та інше.

Для оптимізації роботи –
2 системних блоки,
6 моніторів,
2 плоских телевізори,
напівзварювальний автомат та інше.

Такі об’єми гуманітарної допомоги переправила безкоштовно нашим захисникам @novaposhta. official та @novaposhta-humanitarian , за що ми їм дуже вдячні.

Тільки разом ми зможемо подолати ворога!
СЛАВА УКРАЇНІ! СЛАВА ЗСУ!

 КУЛІШ Михайло, захистив бакалаврську роботу по 1-му факультету у 2022 році

Навчався на легендарній кафедрі проєктування літаків і вертольотів — в тих аудиторіях, де працював сам Олег Антонов.
Його бакалаврська робота — «Військово-транспортний літак вантажопідйомністю 80 тонн».

Михайло почав працювати над проєктом ще до вторгнення, а захищав диплом у червні — вже з передової… оскільки з першого дня вторгнення пішов добровольцем.
Успішний захист, вітання, оплески кафедри. І подальші навчальні плани — «на після війни». Заповітна мрія — повернутися у рідний Літакобудівний корпус, обійняти дівчат з групи і знову посміхнутися: «Головне, дівчата, щоб у вас усе було добре».
Мабуть, саме про це він мріяв того дня після захисту, згортаючи з екрану свій крилатий транспортник на 80 тон… і не знаючи, що за тиждень віддасть своє життя за Україну…

26 червня 2022 року — він прийняв свій останній бій.
І було йому 21 рік…

Джерело:

https://khai.edu/ua/news/

КЛЯТА ВІЙНА…
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ТОБІ, ВОЇНЕ!
НИЗЬКИЙ УКЛІН ВІД УСІХ УКРАЇНЦІВ!

 Нова пошта. Частина 2.

https://meduza.io/

23.02.2022 року, 18:00.

Зеленський провів зустріч із найбільшими бізнесменами України.
Він попросив бізнес “підтримати економіку та свої колективи”.
Слідом виступили силовики. Мова Резнікова була схожа на “мотиваційний спіч тренера особистісного зростання”, а Залужний доповів про готовність армії до різних сценаріїв. Він виглядав упевненим, і це заспокоїло деяких бізнесменів, пише “Українська правда”.
Потім заговорив найбагатший українець Рінат Ахметов. На відміну від більшості бізнесменів він виглядав схвильованим.” Я такого Ріната ще не бачив. Він розчервонівся і кілька разів повторив: “Найважливіше — це зберегти наших людей”, — розповіло джерело “Української правди”.
Після зустрічі деякі бізнесмені поспілкувалися з журналістами: вони виглядали спокійними… “Нам тоді ніхто не сказав, що буде повномасштабна війна. Навіть натяку не було!”
Тільки брати Суркіс сказали сусідам по столу, що “о четвертій ранку все почнеться”, але в мікрофон цього не повторили…


В’ячеслав Климов, випускник 2-го факультету 1998 року
Володимир Поперешнюк, випускник 2-го факультету 1998 року

В’ячеслав Климов: Ми готувались до війни, до різних сценаріїв та мали готові плани евакуації зі сходу, план дій на випадок, якщо зникне мобільний зв’язок, інтернет та світло, а також розробляли альтернативні маршрути на випадок руйнування доріг.
Але ми не могли передбачити, що наступ буде не лише зі сходу України, а за всіма напрямками, що 27-28 лютого Ірпінь або Буча вже будуть окуповані і ворог стоятиме на підступах до Києва.
Нові реалії змусили нас шукати альтернативні рішення. На початку війни ми змінювали логістичну модель декілька раз на тиждень та доволі швидко переорієнтувались з поштової компанії на вантажну: почали евакуйовувати бізнеси наших клієнтів і партнерів, перевозили їхнє обладнання та склади в безпечніші регіони країни.
Ми почали доставляти гуманітарну допомогу з усього світу, зокрема від ООН, а також запустили новий вид діяльності — 3PL, тобто надавали бізнесу послуги зберігання, пакування та доставки їхніх товарів. У березні 2022 року завдяки невпинній праці ми почали поступово відновлюватись, а вийти на колишні темпи доставки вдалось менше, ніж за пів року.
Це щоразу нові виклики. Тож ми продовжуємо шукати шляхи їх вирішення. До прикладу, через постійні атаки ворога на українську енергосистему ми зіштовхнулись з перебоями в електропостачанні і з тривалими відключеннями електроенергії. Щоб забезпечити безперебійну роботу відділень, обладнали їх генераторами та Starlinks, а у сортувальних хабах встановлюємо газопоршневі когенераційні установки та сонячні електростанції.
Також цього року ми створили власну паливно-енергетичну компанію Nova Energy, що вже закриває наші паливні потреби. Звісно, що нас також не оминув дефіцит персоналу, тому ми активно наймаємо студентів і відкриваємо вакансії для жінок та чоловіків без досвіду роботи. Крім того, ми запровадили програми адаптації для ветеранів.
Нова пошта завжди була більше, ніж просто швидка доставка. Велика частка наших ресурсів націлена й на підтримку тих, хто цього потребує. Від початку повномасштабного вторгнення ми розширили наш проєкт «Гуманітарна Нова пошта» і перетворили його в окремий напрям. У рамках проєкту благодійні фонди та волонтерські організації можуть відправляти гуманітарні вантажі за рахунок Нової пошти, тобто безкоштовно.
З 2014 року ми доставили 131 тисячу тонн гуманітарної допомоги, понад 3,2 млн відправлень, а до нашої програми доєдналися 2200 благодійних фондів
Багато наших зусиль націлені на захист українців та підтримку захисників. Спільно з благодійним фондом «Повернись живим» ми запускаємо ініціативи на збір коштів для посилення українського ППО, щоб захистити небо. Торік разом з українцями ми зібрали 330 млн гривень для підсилення ППО України і забезпечили їх засобами зв’язку. Зараз збираємо на РЕР і РЕБ, щоб захистити нашу ППО від російських розвідувальних БпЛА.
Крім того, ми регулярно допомагаємо 13-м військовим частинам, де служать від 2 до 8 тисяч захисників. Нова пошта одразу закриває їхні потреби і забезпечує усім: від турнікетів, рацій, автомобільних шин, генераторів — до бензопил, ножів і дронів. Ми розвиваємо власну мережу і сьогодні працюємо у понад 10 000 населених пунктах по всій Україні, включаючи прифронтові міста. Доставляємо туди, куди не доставляють інші поштові оператори.
Ключові втрати та збитки “Нова пошта”:
• Відділення: Зазнали суттєвих пошкоджень або були знищені через ракетні обстріли та обстріли безпілотниками 317 відділень, 70 сортувальних терміналів та депо (у Дніпрі, Миколаєві, Харкові, Чернігові, Херсоні, Одесі, Покровську та інших містах). У Дніпрі та Полтаві приміщення та обладнання терміналів не підлягають відновленню — ми знайшли нові. На окупованих територіях досі залишаються понад 1100 відділень, їхня доля невідома.
• Посилки: Знищено приблизно 130-140 тисяч посилок, що призвело до виплати ~105-134 млн грн компенсацій клієнтам.
• Фінансові збитки: Загальні збитки оцінюються до 3 млрд грн, включаючи втрати активів, компенсації та витрати на підтримку мобілізованих.
• Активи: Збитки від знищених відділень, депо, поштоматів та техніки – близько 800 млн грн.

Все можна придбати, відбудувати і відновити, крім життя. Звісно, що найважчим для нас є втрата колег. З початку повномасштабної війни загинуло 189 новопоштовців. З них — 20 цивільних, а 169 загиблих — це військові, які захищали країну.
Нова пошта завжди підтримує родини загиблих співробітників. Ми надаємо матеріальну допомогу сім’ям та фінансово підтримуємо їхніх дітей. Щомісяця вони отримують 10 000 гривень до досягнення ними повноліття, а також ми надаємо гранти на навчання в будь-якому ВНЗ світу розміром у $12 500. Троє дітей наших загиблих співробітників уже навчаються в університетах за кошти, надані компанією.
Нині 3 788 працівників групи компаній NOVA — мобілізовані. Кожного ми забезпечуємо амуніцією та всіма необхідними речами, а також щомісяця виплачуємо 10 тисяч гривень.

Утім, попри втрати, Нова пошта не зупинилась ні на день під час війни. Ми перебудували свою логістичну модель таким чином, щоб посилки доставлялись безперебійно за будь-яких умов. Ми відновили роботу на звільнених територіях, заходячи туди першими після ЗСУ, і продовжуємо працювати по всій Україні, навіть біля лінії фронту.

Нова пошта об’єднує українців. Першочерговою метою нашого виходу на ринок Європи, зокрема і Польщі, було бажання допомогти українцям, які вимушено покинули Україну, не втратити контакт з рідними на батьківщині.
Ми так і казали: «Розділені кордонами, об’єднані Новою поштою».
Ми пішли за нашими клієнтами, вийшли на ринок ЄС і активно розвиваємось за межами України. Нова пошта працює у 16-ти європейських країнах, ми відкрили 126 відділень та маємо понад 87 000 точок сервісу.
Якщо після нашої перемоги постане багатотомна монографія про силу духу і подвиг українців, Новій пошті буде присвячено чимало героїчних сторінок у ній. Цей досвід уже досліджують — торік команда національного оператора консультувала дослідників Інституту Вільяма Девідсона (WDI) при Мічиганському університеті, авторів навчального кейсу для бізнес-шкіл.

Джерело:

https://meduza.io/

https://www.sestry.eu/

https://www.google.com/

PS: І знову біда…
У пресслужбі «Нової пошти» розповіли, що вночі 13 січня росіяни випустили ракети по інноваційному терміналу в передмісті Харкова.
“Майже повністю знищено вантажний термінал та частково — поштовий. Внаслідок атаки поранено чотирьох колег — трьох співробітників сортувального центру та одного водія партнера-перевізника. Вони перебувають у лікарні під наглядом медиків, їхньому життю нічого не загрожує”, – зазначили в компанії.
Загинули четверо працівників термінала. Це – двоє працівників сортувального центру та два водії партнера-експедитора.
У компанії також наголосили, що з клієнтами, чиї посилки були пошкоджені або знищені через обстріли, зв’яжуться найближчим часом і компенсують їхню вартість.

PPS: Я знала, що буде війна…Не велася на “шашлики”, обіцянки астрологів та екстрасенсів, а готувала адреси притулку родині мого сина з трьома дітками, один із яких аутист і боїться натовпу людей і гучних звуків.
Це був мій колега з академічної структури – Клочко Григорій Іванович, який заздалегідь написав, що у його будинку в Нових Санжарах можна пожити, якщо що.
Це була моя одногрупниця Кривченко/Волошко Лариса, яка на дачі під Вишневим Київської області під час Чорнобиля дала притулок 20 осіб.
Це була знайома чоловіка із Хмельницького Алла Мазур.
Дякувати їм не передякувати.
Так, я знала, що буде війна, але не знала коли почнеться. Але чомусь в 2 ночі 24.02.22 стала пакувати аварійну сумку на прохання сина допомогти евакуювати дітей та написала своїм рідним дівчаткам, що лягаю одягнена… Чому так…
З першим пострілом я вже бігла до машини сина, де сіла шостою в п’яти місцеву машину, сьомою була – 14-та річна кішка.
Поїхали у бік Турбоатому, хоча не знали, що 2-х зупинках від будинку, на кільцевий вже були рашисти.
Мені здавалося, що я їду на дні три, може тиждень – довезу діток, допоможу влаштуватися і повернуся. Ключі від помешкання нікому не залишила.
Але не так сталося як гадалося… А через якийсь час зателефонували сусіди, що вибито вікна, а потім — що заливаю, розтрусило сантехніку.
Зібралася повертатися, а тут невістка в сльози — важким став наш аутист через зміни обстановки, напруженості дорослих.
Згадала про надійного та рукастого приятеля чоловіка за студентством, колегу по 203 кафедрі ХАІ — Чигрина Валентина Семеновича. Він одразу все зрозумів і взявся за опіку моєї квартири.
А ключі? Надіслала Новою поштою. Більше місяця ключі їхали до отримання, але не загубилися і дійшли.
Чигрин В.С., як потім стало відомо, багатьом допомагав у подібних справах та жартома називав себе “комендантом Північної Салтівки”. У нього був розбитий під’їзд зверху до 5-го поверху, знизу квартири пограбували мародері, а ще він був … хворий, але до останнього допомагав усім. Низький тобі, Валентин, уклін, світлої пам’яті та нехай земля буде пухом.
А мої вікна і досі стоять затягнуті Чигриним В.С. плівкою з пивного кіоску…
А що до Нової пошти, то приєднаюся до мемів: Нова Пошта — це ключ від дому!

 НОВА ПОШТА. Частина 1.

Віталій Дмитрієв, випускник 2-го факультету 1999 року

Коли я був студентом, ми бралися за будь-який бізнес: продавали напої, запчастини для «запорожців». Ми виготовляли меблі просто у кімнаті. Це були «ліхіє дев’яності». Але, варто сказати, я отримав певний бізнес-досвід. Далі була міліція. Я вважаю цю роботу життєвою школою.
Тоді мої друзі, з якими я навчався, відкрили «Нову пошту». Вони сказали, щоб я кидав міліцію і йшов будувати бізнес. Одного разу я погодився. Сів на потяг та поїхав із Запорізької області до Полтави. Я прийшов працювати в «Нову пошту», коли там було чотири маршрути та чотири автомобілі, був офіс і працювали п’ятеро людей. Близько шести років я обіймав посаду начальника служби безпеки.

В’ячеслав Климов, випускник 2-го факультету 1998 року
Володимир Поперешнюк, випускник 2-го факультету 1998 року

У 2001 році створення служби експрес-доставки здавалося суцільною авантюрою, адже люди звикли перевозити вантажі поїздами та передавати важливі пакунки через провідників.
У невеликих містечках роль кур’єра виконували водії рейсових автобусів. Це було не дуже зручно, але люди звикли до такого формату доставки та навіть не підозрювали, що може бути по-іншому.
А от В’ячеслав Климов і Володимир Поперешнюк побачили великий потенціал в цьому сегменті ринку й після коротких вагань створили свою «Нову пошту».
У них було лише $7 тис. — кредіт від мами В. Поперешнюка і шалене бажання вивести сервіс доставки в Україні на новий, європейський рівень.
Рушійною силою став і сімейний кондитерський бізнес Поперешнюка, який шукав нові ринки збуту за межами рідної Полтави. Винаймати транспорт для перевезення солодощів було занадто дорого, а передавати їх автобусом – ризиковано.
На перших етапах новоспеченим бізнесменам катастрофічно не вистачало знань з економіки та менеджменту, тож вони компенсували їх власною наполегливістю і нестримним бажанням працювати.
В’ячеслав Климов часто згадує, як вони винаймали три офіси – в Києві, Харкові, Полтаві – і почали обдзвонювати потенційних клієнтів. Пропонувати їм свої послуги (які тим були зовсім непотрібні).
Успіх звісно прийшов не одразу, адже люди з величезною недовірою ставилися до всього нового та не поспішали користуватися новоствореною службою доставки.
За перші три тижні роботи «Нова пошта» не отримала жодного замовлення. Утім, засновники не опускали руки й вперто продовжували свій «телефонний» бізнес.
Першим вантажем став невеличкий конверт, який був доставлений з харківського офісу до Києва та вручений клієнту особисто в руки. Це звісно не принесло ніякого доходу, але подарувало надію, що все недарма, і клієнти обов’язково з’являться.
А от першою великою доставкою стало перевезення з Київського СІЗО дерев’яної тари з-під копченої риби загальною вагою 200 кг. Це була справжня перемога, адже про такий об’єм перевезень можна було тільки мріяти. І цей солодкий смак успіху не міг зіпсувати навіть дещо сумнівний аромат вантажу.
Перші три роки роботи «Нова пошта» не отримувала прибутку та майже не розвивала свою інфраструктуру. Перевезення вантажів здійснювались переважно за допомогою старенької Таврії «Славута» Володимира Поперешнюка.
Сьогодні цей автомобіль можна побачити на постаменті біля Київського інноваційного термінала, як «живий» доказ, що все велике розпочинається з малого.

В’ячеслав Климов у своїх інтерв’ю часто наголошує, що в перші три роки роботи компанія не мала чіткої бізнес-моделі й вони з партнером керувалися власними уявленнями про те, як має працювати бізнес. Тому найраціональнішим рішенням того часу, він вважає навчання за програмою МВА в Міжнародному інституті бізнесу. Це допомогло новоспеченим бізнесменам заповнити прогалини в своїх знаннях, а також сприяло знайомству з потенціальними клієнтами.
У 2004 році «Нова пошта» отримує першого серйозного партнера. Компанія «Мобілочка» заключає з компанією довгостроковий контракт на доставку мобільних телефонів у найбільші міста України.
Це був своєрідний виклик для служби експрес-доставки, адже вантаж повинен доставлятися в магазини не пізніше 12 години наступного дня після відправки. І попри всі перепони, малу кількість регіональних відділень і гострий дефіцит працівників, «Нова пошта» з гідністю пройшла всі випробування. Своєрідним «призом» стали нові контракти з не менш впливовими підприємствами.
У цей час у компанії з’являються досить серйозні конкуренти – служби доставки з іноземними засновниками та значними інвестиціями. Не раз «Нова пошта» опинялася на межі банкрутства, але продовжувала функціонувати та невпинно працювати над покращенням якості послуг.
У 2007 році «Нова пошта» отримала свій перший прибуток, тобто через шість років з початку роботи. А вже наступного року в Україну прийшла міжнародна фінансова криза.
Більшість молодих компаній закрились або затаїлись до кращих часів, а от Климов і Поперешнюк вирішили йти ва-банк.
Вони невтомно працюють над відкриттям нових відділень, покращують логістику, змінюють маркетингову стратегію і збільшують мотивацію персоналу.
Про правильний вибір такої стратегії свідчить, що вже наприкінці 2008 року компанія продемонструвала значне зростання. Адже кількість відділень мережі з цього часу збільшується. Так, 2009-го їх було вже 80, а 2010-го – 140.
У такий спосіб компанія не лише остаточно закріпилась на ринку експрес-доставки, але й обігнала своїх конкурентів.

Ключові досягнення «Нової пошти» перед лютим 2022 року (на основі даних 2019-2020 років):
• Обсяг відправлень (2019): 212 мільйонів посилок та вантажів.
• Оборот (2019): Приблизно 12,2 млрд грн.
• Клієнтська база: 8 мільйонів клієнтів.
• Мережа: До 2019 року компанія відкрила 3100 відділень, а також активно розвивала послуги (авіадоставка, поштомати) та мобільний додаток (3,7 млн користувачів).
• Інновації та плани: У 2020 році планувалося вкласти $100 млн у розвиток, розширювали еко-транспорт для кур’єрів (електроскутери), запускали адресну доставку із супермаркетів та готували подальшу міжнародну експансію (NP Global), розглядаючи ринки Європи та США.
• Пікові навантаження: У грудні 2019 року компанія обробляла 1,3 мільйона посилок за одну логістичну добу.

Джерело:

https://zmist.pl.ua/

https://uk.wikipedia.org/

https://new.finance.ua/

https://www.google.com/

  • Страница 2 из 2
  • <
  • 1
  • 2