Сороковини…
Трифонов Валерій Миколайович народився 7 серпня 1947 року у родині гвардії-полковника авіації Трифонова Миколи Павловича і Трифонової Валентини Миколаївни – учасників війни з германським нацизмом. Місце народження – м. Кенігсберг (нині – Калінінград).
З народження до 1955 року Валерій вів життя сина військовослужбовця, мешкаючи у гарнізонах на Камчатці, згодом на Сахаліні.
Після виходу батька у відставку, родина замешкала у Кривому Розі в Україні, де Валерій закінчив середню школу №59 Інгулецького району міста. У 1965 році Валерій поступив на Факультет радіотехніки Харківського авіаційного інституту, який закінчив у 1972 році, набувши спеціальність інженера-радіотехніка.
Під час навчання в інституті він брав активну участь у виступах Клубу веселих та кмітливих, виступаючи під псевдонімом: «Купа-Купич геніальний». Команда КВН ХАІ тоді знімалася на телебаченні.
Після випуску з ХАІ, з 1972 до 1975 року, Валерій працював на різних інженерних посадах на Київському авіаційному заводі Антонова. У 1975-1985 роках перейшов на керівну роботу на тому ж заводі, займаючи посади заступника Начальника, згодом Начальника відділу праці та заробітної плати, тобто став економістом.
У 1985 році він був призначений на посаду Заступника Генерального директора з економіки ВО «Кристал» — українського виробника електроніки. Згодом, коли ПО перетворилося на НВО «Мікропроцесор», Валерій зайняв посаду Заступника Генерального директора з економіки та фінансів цього об’єднання. Таким чином, він вклав більше 10 років у розвиток української електронної промисловості
З початком формування органів державного управління незалежної України, Валерій у 1991 році перейшов на роботу Начальника управління економіки та фінансів Державного комітету з оборонної промисловості. Далі він займав аналогічні посади у Міністерстві машинобудування та конверсії, Міністерстві промислової політики України. Валерій зробив вагомий внесок у формування державної системи управління промисловістю, в першу чергу, машинобудівної галузі.
У 1997 році Валерій став Генеральним директором ДП «Фінмаш», яке допомагало українським промисловим підприємствам розвиватися у економічних реаліях початку 2000 них років.
За час своєї трудової діяльності, Валерій Трифонов багато разів був відмічений державними відзнаками, почесними званнями, подяками та преміями.
З 2013 року він тяжко хворів, переживши 2 інсульти, але життя його обірвалося лише 17 березня 2026 року.
Ми будемо пам’ятати Валерія таким, яким він був у житті: добрим, завжди усміхненим, вірним товаришем і прекрасним батьком.
Світла йому пам’ять!
