Початок війни ми зустріли у Верхньому Салтові в приміському будинку доньки і в перший же день опинилися на окупованій території, де пробули 2,5 місяці. Виїхати у Харків не було можливості. Салтівська траса обстрілювалася, вздовж траси – розбиті автівки та тіла загиблих. А у нас канонада і вдень, і вночі. А я ще примудрився звалитися там з ковідом. В аптеках – нічого, навіть зеленку не купиш. Ковід випав дуже тяжкий, але завдяки турботі дружини та сусідам, в яких знайшлися антибіотики, не віддав кінці.
Донька з зятем прорахували логістику, купили нам квитки , і ми через Білгород — москву — Сочі — Єреван — Відень добралися до них в Чехію.
А через два дні після нашого від’їзду саме в ту частину будинку, в якій ми жили, прилетіло… То наш ангел-охоронець нас зберіг.
Поки ми були в окупації померла моя мама в пансіонаті Богодухова. Не встиг до неї. Прожила достойне життя, а померла з почуттям, що вона самотня. Так що у мене до них великий особистий рахунок.
Ще орки забрали моє авто Фольксваген, пестуване не для цих бандитів
Тепер ми в Шотландії, дружній країні, яка створює всі можливі умови та допомогу українцям. В тому разі і по сіткам (приміщення, закупівля сіток та тканини, донати на посилки для військових).
Це дуже підтримує. Завдяки шотландським друзям ми маємо можливість допомагати ЗСУ.
Зараз ми вже сплели та відправили на фронт 47 маскувальних сіток загальною площею 1355 кв. м.
Серед біженців є таки , що вражають. Так українська родина з Миколаєва — пенсіонери Лариса та Володимир — активні плетуни, їх онучка Леся допомагає їм плести сітки у вільний від навчання час, донька Інесса — активний волонтер, а зять і син — у лавах ЗСУ з перших днів.
На таких сім’ях стоїть Україна!
ДОПОВНЕННЯ ВІД Н.ОЛІЙНИК.
Тільки в казці усе швидко і добре, а у справах…
З листування.
29.01.24.
Є питання, може щось порадиш. Тут можна організувати кілька пенсіонерів, які мають вільний час і бажання принести посильну користь ЗСУ.
Може твої захисники щось підкажуть.
З часом преребування тут все важче відчувати себе марним.
Якщо є якась порада — буду дуже вдячний.
31.01.24.
Я вивчив ситуацію і зробив висновок, що нажаль, тут плести сітки нераціонально: дуже дорога оренда приміщень, проблемно знайти людей, бо життя дороге і усі намагаются підробляти, треба кошти для придбання матеріалів, а своїх не вистачить.
Поки що спадає на думку лише участь — перераховувати посильні кошти виробникам в Україні.
13.02.24.
Здається з сітками виходить: налаштував контакт з шотландськими українцями з Едінбургу та Глазго, які вже плетуть, домовився з міською радою про приміщення, замовив рами та знайшов молоду лідерку, яка буде менеджувати, знайшли постачальників сіток для основи.
Здається справа пішла!
14.02.24.
А ще я шукаю адреси війскових або надійних волонтерів, якім надсилати сітки та інше. Сподіваюся з допомогою спільноти та шотландців збирати корисні посилки.
19.03.24.
Вітаю. Сьогодні запустили верстат для порізки спанбонду на стрічки.
03.04.24.
Сьогодні відправили нашу першу сітку на фронт!
Вже на підході друга.
Працюємо!
25.05.25.
Ми вже сплели та відправили на фронт 47 сіток загальною площею 1355 кв.м.
