КРИВЧЕНКО Лариса, випускниця 5-го факультету 1972 року

Наташа, добрий день!

Ти писала мені з осені 2021 року, чи приймемо ми ваших дітей у себе в час війни. Мабуть вже відчувала її, а я ні.

23 лютого 2022 у сина день народження і ми ходили в кафе, а вранці… Почалось.

Зібрали чоловічі светри, куртки, інший одяг. Віднесли у міськраду.

Старший син зварював у комунгоспі їжаки, чоловік пішов щось охороняти. Але коли його відправили на охорону церкви МП, він відмовився.

Я шукала і собі якусь справу, і син запропонував волонтерський центр. Отак і почалось.

Працювали в спортзалі школи. Збирали тканини, сітки різні, чого тільки не робили.

Дівчата нашили сімейних трусів, а ми цілий день гумки вставляли.

Привезли риболовний трал. Ми його різали і зшивали рівну сітку.

За три роки все змінилося. Зараз у нас три напрямки: сітки, маскхалати і нашоломники, збір харчів і потрібних речей. В нашому чаті більше 150 людей.

Стало і легше і важче. Немає грошей, відповідно і матеріалів. Сітку купляємо в Турці, спандбот український.

Люди різного віку, десь половина — переселенці звідусіль.

В перший рік я працювала 6-8 годин, зараз до 4-х.

Частіше працюємо вдома з чоловіком — ріжемо смужки на маскхалати. Сплела 95 нашоломників, один своєму сину.

Ми працюємо у школі і вчителі класами приводили школярів плести сітки. Зараз збирають кошти, роблять ярмарки. В день відправи пахне випічкою, чого тільки не печуть. З якось села привезли більше 100 банок саморобної тушкованки, різні каші.

Самий для мене дивний запит був на різний металевий брухт. Виявляється на фронті роблять самі шрапнель. Віднесла декілька відер різних цвяхів, які не використали при будівництві.

А випадок, який мене підкорив. Ми їздили на екскурсію в село Мар’янівка. Там хата — музей видатного співака Івана Козловського. В одній кімнаті експозиція, а в сусідній -сільські жіночки плетуть сітки на основу для вирощування огірків. Відразу почався обмін досвідом.

Ми вдячні всім, хто допомагає нам. Нова Пошта безкоштовно перевозить волонтерські вантажі.

Сподіваємось, що наша праця рятує наших хлопців і дівчат.

А здоров’я … Роки йдуть. Заробили діабет, погано спимо, хвилюємося. У нас свати у Сумах. Там є старенька бабуся. Вони працюють. Інші свати на тій стороні біля Скадовська.

Так і живемо.