У ніч на 28.05.2006 року у моє рідне місто Феодосія прибуло судно «Advantage» з будівельними матеріалами і спецтехнікою Північноатлантичного альянсу, а також з військовими спеціалістами США.
Відповідно до планів міжнародного військового співробітництва між Україною та США на 17 червня 2006 року планувалося провести україно-американські миротворчі навчання «Sea Breeze», які, починаючи з 1997-го року щорічно проводилися на території України згідно з «Меморандумом про взаєморозуміння та співробітництво з питань оборони та військових відносин» між Міноборони США і Міноборони України від 1993-го року.
Але… під керівництвом Натальї Вітренко та її Прогресивна соціалістична партія України натовп активісток, що понаїхали до Криму замість татар за доходами з курортників, почали блокування порту та розвантаження американського судна на радість керівництва сусідньої північно-східної держави.
Військови США не наважилися протистояти цьому натовпу і судно «Advantage» покинуло порт…

04.04.2014 року українські військові під командуванням полковника Юлія Мамчура вийшли назустріч озброєним російським окупантам, що блокували аеродром Бельбек та дорогу до військової частини А4515. Українські герої співали гімн, тримаючи в руках бойовий прапор своєї бригади та прапор України. Російські загарбники, намагаючись залякати українських захисників, відкрили вогонь у повітря, але воїни продовжили рух… Мамчур високий і впевнений, йшов попереду, наче капітан корабля в шторм, надихаючи підлеглих не здаватися.
Єдиним їх захистом на всіх був хрестик від матері Ю.Мамчура — сімейна реліквія.
Цей хрестик тоді врятував і майбутнього хайовця Олесандра Бойко, який не зрадив Україну і залишився вірним присязі.
Олександр народився 29 квітня 1995 року у Слов’янську.
Навчався у школах № 15 та № 5.
У 2011 році вступив до Слов’янського коледжу транспортної інфраструктури, у 2015 ㅡ до Національного авіаційного університету імені М. Є. Жуковського у місті Харків до факультету Літакобудування.
У грудні 2013 року 18-річний Олександр пішов на військову службу за контрактом, служив у Севастополі.
Після виходу військових з Криму Олександр продовжив захищати незалежність і територіальну цілісність України, служив старшим механіком інженерно-авіаційної служби авіаційної ескадрильї 204-ї бригади тактичної авіації.
За період військової служби отримав низку державних та відомчих нагород, включаючи відзнаки “За воїнську доблесть”, “10 років Повітряним силам ЗСУ” та “За зразкову службу”.
“9 вересня 2023 року 28-річний молодший сержант Олександр Бойко загинув під час виконання бойового завдання на аеродромі в місті Миколаїв внаслідок ракетного обстрілу російськими військами.
Військовослужбовця посмертно відзначено орденом “За мужність ІІІ ступеня”, Комбатанським хрестом” та “Хрестом доблесті”
Поховано героя на Північному кладовищі у рідному Слов’янську.
“Рідні та близькі пригадують Олександра як надзвичайно світлу та доброзичливу людину, справжнього патріота, для якого його побратими були справжньою родиною. У Слов’янську у Героя залишились батьки та старший брат. Без батька буде зростати його 5-річна донька — написав мер Слов’янська.
КЛЯТА ВІЙНА…
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ТОБІ, ВОЇНЕ!
НИЗЬКИЙ УКЛІН ВІД УСІХ УКРАЇНЦІВ!
Джерело:
https://khai.edu/ua/news/
https://uk.wikipedia.org/
https://www.google.com/
https://www.volynnews.com/
https://rusaggression.gov.ua/
https://davniyhalych.com.ua/
https://freeradio.com.ua/
https://www.kramatorskpost.com/


