Архив за месяц: Июль 2026

 РЕШЕТНІКОВ Валерій, випускник 1-го факультету 1960 року, який створив СКБ ХАІ.

Опубликовано автором
2

Частина 6.

Спогади ГАЙДАЧУКА Віталія, випускника 1-го факультету 1962 року.

Решетніков Валерій народився у Києві в 1935 році.
Вступив до Київського політехнічного інституту.
Проектував планер. Якось привернув увагу О. К. Антонова, і між ними зав’язалася дружба. Олег Костянтинович розглядав ХАІ як базу літакобудування, високо цінував спеціалістів ХАІ, тому й порекомендував Валерію перевестися до ХАІ.
Коли Валерій був на п’ятому курсі, у нього виникла ідея створити СКБ. Це була не відповідь на рішення згори, це була ініціатива самого Решетнікова Валерія».
У 1959 році СКБ було створене студентом ХАІ Решетніовим Валерієм.
Бажання будувати літаки та літати на них уже існувало й зумовило потребу в такій структурі. СКБ на той момент уже існувало в МАІ, але студенти там були не того рівня, що хаївці. Недарма всі заводи — від Далекого Сходу — воліли брати саме хайовців
Решетніков В. був надзвичайно неординарною та талановитою особистістю. Він був хорошим організатором. Був простим у спілкуванні, з добрим почуттям гумору — люди тягнулися до нього. Та й атмосфера в колективі була чудова. Він був фанатом своєї справи. З одного боку, всі, як і сам Решетніков, жили роботою, а з іншого — разом їздили до Чугуєва на пікніки, де відпочивали.
Решетніков був конструктором до мозку кісток, але й мав золоті руки — частенько сам брався за інструменти.
Працювали направду без сну та відпочинку. Це було стилем життя. Інакше себе й не уявляли. Якось «Комсомолка» опублікувала про СКБ статтю «Важке небо». Прийшов лист-запрошення з Новокузнецька. Підприємство не було профільним — там виготовляли вагони, але покликали студентів ХАІ будувати літаки. Одразу народилася приказка: «На роботі не зівай, а то не прийме нас Алтай»
Коли сталася надзвичайна подія під час випробування АВП (апарата на повітряній подушці) і постраждала людина, Валерія Решетнікова відсторонили від керівництва СКБ. Він поїхав до Казані, де спроєктував та виготовив літак «Коник-Горбунок». Згодом повернувся до Києва і був направлений у відрядження до Ташкента, де будували «Мрію».
У Ташкенті під тиском життєвих обставин він вирішив піти з життя.
Було йому тридцять три – тридцять п’ять років.

У ХАІ залишилися його дітища — СКБ, ХАІ-17, 18, 19, АПП та добра пам’ять про талановитого конструктора, вправного організатора й просто харизматичну людину.

Основний кістяк першого складу СКБ.

Ідентифікацію людей на фото 1 зроблено за допомогою Люшніна В.П.

Зліва направо сидять:

КУРЕЛЮК Анатолій
САЗОНКІН Анатолій
ЗАСЛАВСЬКИЙ Броніслав
РЕШЕТНІКОВА Світлана
РЕШЕТНІКОВ Валерій
?
СТАРІКОВА Олена
СТАРІКОВ Леонід

Зліва направо стоять:

СБОЙЧАКОВ Віталій
ЛЕЙБОВ Віталій
КРІКОВ Юрій
ПОГОРЕЛОВ Боріс
ВІРСЬКИЙ Борис
ДЖЕЛАЛІ Володимир
МИСАН Леонід
ЛЮШНІН Віктор
БУТ Євген (на фото є, але в СКБ не працював)
?

ЧОЛОМБІТЬКО Віктор

ГОТЕНОВ Сурен

СКБ — 50 років.

ДЯКУЮ:
Хайовцу ВОРОБЙОВУ Андрію за інтерв’ю с ГАЙДАЧУКОМ В.Е. — фахівець у галузі авіаційної техніки, доктор технічних наук, професор, керівник СКБ, завідувач кафедри проектування ракетно-космічних апаратів, заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
Хайовцам ГЛУЩЕНКО Сергію, ПАРХОМЕНКО Сергію за фотографії.
Хайовцу ТУРКО Леоніду за допомогу у комунікації.

 РУКАС ДМИТРО, випускник 4-го факультету 2018 року

Опубликовано автором
Добавить комментарий


Дмитро Рукас народився 11 квітня 1995 року в Нових Санжарах.
Був старшим серед чотирьох синів у родині
Мріяв стати військовим, зі срібною медаллю закінчив школу. Займався спортом, досяг успіху в паверліфтингу, ставши призером чемпіонату області.
З відзнакою завершив навчання в Харківському авіаційному інституті, став магістром у галузі двигунів внутрішнього згорання. Його ім’я, поруч з іменами інших відмінників, навіки записано в історію 4-го факультету.
Разом із друзями започаткував власну справу.
У перші дні повномасштабного вторгнення росії Дмитро Рукас вступив до добровольчого загону місцевої самооборони, патрулював вулиці селища.
Зрештою долучився до лав ЗСУ й служив на посаді зовнішнього пілота безпілотних літальних апаратів військової частини А 3449. Починаючи з квітня 2023 року воював у найгарячіших точках.
«Молода людина мала великі знання з питань військової стратегії та тактики, любила зброю, вміла правильно з нею поводитися і передавала свої вміння та знання іншим», — повідомляють на офіційній сторінці Новосанжарської громади.

Він розумів, що ціна може бути високою, але не міг вчинити інакше.
Його не лякали життєві перепони та виклики. Від першого до останнього дня служіння нації Честь та Гідність були йому дороговказами.
Дмитро Рукас,позивний Туман,загинув під час виконання бойового завдання, перебуваючи у лавах Міжнародного легіону 12 листопада 2023 року
Дмитру було 28 років…
Рідні, побратими та земляки на колінах зустріли воїна й з почестями провели до місця останнього спочинку.

Тепер Дмитро панує над зорями, оберігаючи свою родину з небес, а вірні бойові побратими нестимуть пам’ять про його геройські чини.
«Помстимось!»
У рідному місті Дмитра Рукаса, завдяки дружині Юлії, друзям, побратимам та небайдужим, хто береже та шанує пам’ять про загиблого Героя – було створено мурал…

Хайовець, доброволець з 2014 року, Стас Вечеря написав: «Дуже дякую Юлі Рукас і всім хто долучився до створення цього муралу в рідному містечку Дімона. Туман гідний для наслідування і пам’ять про нього повинна жити поки ми живемо самі!..»


КЛЯТА ВІЙНА…
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ТОБІ, ВОЇНЕ!
НИЗЬКИЙ УКЛІН ВІД УСІХ УКРАЇНЦІВ!

Дякую КЛОЧКО Григорій за фотографії з Нових Санжар.

Джерело:

https://khai.edu/ua/news/

https://gur.gov.ua/

https://zmist.pl.ua/

https://www.wikiwand.com/uk/

 РЕШЕТНІКОВ Валерій, випускник 1-го факультету 1960 року, студент, який створив СКБ ХАІ.

Опубликовано автором
2

Частина 5/1

АВП



ЛЮШНІН Віктор, випускник 1-го факультету 1962 року

У 1961 році паралельно з роботою над створенням ХАІ -18 група студентів Кріков Юрій, Джелалі Володимир, Рубцов Віктор зайнялися створенням апарату на повітряній подушці. Вони дізналися про цей апарат із статті, де навіть не було жодних технічних даних. Взяли цей апарат темою дипломної роботою і створили не тільки паперовий варіант цього апарату, а й реалізували як діючий пристрой.
Під час захисту дипломного проекту у держкомісії навіть виникла суперечка піднімитися апарат чи ні, який був дозволений запрошенням комісії після захисту на заводський двір, де і було продемонстровано ширяння апарату над землею на висоті 10 см.

Так хайовці КРІКОВ Юрій, ДЖЕЛАЛІ Володимир, РУБЦОВ Віктор ВПЕРШЕ! в Україні створили апарат на повітряній подушці

У відео Віктор Павлович Люшнін розповідає, як апарат потрапив до уваги Мінвузу, Політбюро України, Комітету з координації наукових розробок.


ГАЙДАЧУК Віталій, випускник 1-го факультеу 1962 року

Київський інтерес змусив Валерія Решетнікова переорієнтуватися на АВП.
Решетников спочатку впровадив цікаве конструкторське рішення — доповнив апарат навісними знаряддями, які були спрямовані паралельно руху апарату і які вгризалися в очерет, але це відбирало частину потужності. Тоді Решетніков запропонував ставити навісні знаряддя як фрез під кутом друг до друга. І теоретичні розрахунки, і випробування підтвердили успішність даної конструкції, потужність не відбиралася. Подальше доопрацювання вже стосувалося доопрацювання дисків на їхнє полегшення, що створило підйому силу.

ГАЙДАЧУК Віталій, ЛЮШНІН Віктор, ДЕМЧЕНКО Олександр:

При випробуванні АВП-3 після заміни мотоциклетного двигуна на чеський двигун М 3032, який при руйнуванні тяги не глух, а йшов урознос трапилося лихо… Постраждало кілька людей.
Найбільше постраждав Ківа Дмитро. Він тримав руку у зоні живота. Уламок потрапив у цю зону, відрізав частину пальців і пропоров живіт.
Борис Вірський ліг на нього та своїм тілом закрив дірку. Так удвох їх повезли до лікарні. Лікарі оперували і врятували Дмитра.

Валерія Решетнікова було відсторонено від керівництва СКБ.

ДЯКУЮ :
Хайовцю Воробйов Андрій за інтерв’ю з В.Є. Гайдачуком, В.П. Люшніним.
Хайовцю Турко Леонід за співпрацю.

P.S.
Ми із СКБ ХАІ
САЗОНКІН Анатолій Антонович -льотчик випробувач 1-го класу, заслужений пілот.
КІВА Дмитро Семенович — президент-генеральний конструктор державного підприємства «Антонов», Герой України. Генеральний конструктор ДП «Антонов».
ВІРСЬКИЙ Борис Миколайович — видатний український авіаконструктор, який багато років працював у Студентському конструкторському бюро (СКБ) Харківського авіаційного інституту (ХАІ).

АВП 1 у дії . ДЕК.

АВП 1

АВП 2

АВП 3

Бригада корпусу АВП 3 на 3-й зміні

АВП 4 на ВДНГ СРСР

Фото взято із різних джерел.
Всім дуже вдячна.

  • Страница 2 из 2
  • <
  • 1
  • 2