«За авіакадры»  №2-3 2010 р.

Шануйте, люди, вишиванку нашу
Бо все злилося споконвіку в ній.
Добро й любов, ненависть і кохання.
Для мене ж вишиванка – це праця рук,
А для душі – потреба і бажання.

Бажаю вам побачити для себе головне,
Щоб ви змогли взяти собі у жмуток,
Але ще й те бажаю вам в житті.
Щоб не закравсь ніколи в серце смуток.

І на остаток вам скажу,
Що вишиванка – натхнення.
Запрошуйте ії і ви до себе в дім,
В серця, у наше повсякдення!